Page 151 - 4417

Розрізняють дві групи методів розрахунку усадок: засно-
вані на строгих рішеннях і додаткових спрощуючих переду-
мовах (наближені рішення).

8.2 Визначення усадок лінійно-деформованого
півпростору або шару ґрунту обмеженої потужності
Використовуються строгі рішення про розподіл наванта-
жень в однорідному ізотропному масиві грунтів від наванта-
жень, прикладених на його поверхні. Залежність між усадкою
підошви центрально-навантаженого фундаменту s, площею
фундаменту A = bl, і середнім значенням додаткового тиску
p 0=p-γd має вигляд:
s  p 0 b 1(   2 ) E , (8.1)

де ω – коефіцієнт, який залежить від форми площі і жорсткос-
ті фундаменту;
ν, Е – коефіцієнт Пуасона і модуль деформації ґрунту осно-
ви.
Дане рішення застосовується тільки для однорідного на-
шарування ґрунтів на значну глибину нижче підошви фунда-
менту. Не враховується зміна природного напруженого стану
ґрунтів основи з глибиною, при значних розмірах фундаментів
розрахункові значення усадок завищені. Рішення вико-
ристовується при невеликих розмірах фундаментів на од-
норідних основах і для визначення модуля деформації за да-
ними дослідів з пробним навантаженням.
8.3 Основні передумови наближених методів
розрахунку усадок
Осідання ґрунту відбувається тільки в межах глибини то-
вщі Н с, яка стискається. Усадка основи відбувається тільки за
рахунок стиснення стовпа ґрунту, безпосередньо знаходиться
під підошвою фундаменту (рисунок 8.2, а). Стиснення кожно-
го елементарного шару потужністю Δz викликається рів-
номірно розподіленим на його поверхні навантаженням рів-
ним максимальному значенню σ zp, чинному по осі z.
Визначивши величину стиснення кожного елементарного
шару ґрунту в межах стиснутої товщі основи і підсумувавши
ці величини, отримаємо загальну усадку основи фундаменту.
152