Page 18 - 4416

F(x)= a`1 d`1x`1+ a`2 d`2x`2+ a`3 d`3x`3+ a``1 d``1x``1+ a``2
d``2x``2+ a``3 d``3x``3+ a```1 d```1x```1+ a```2 d```2x```2+ a```3
d```3x```3 min.
Обмеження
x`1+x`2+ x`3 = 1
x``1+ x``2+ x``3 = 1
x```1+ x```2+ x```3 = 1
a`1 x`1+ a`2 x`2+ a`3 x`3+ a``1x``1+ a``2x``2+ a``3x``3+
5
+ a```1 x```1+ a```2x```2+ a```3x```3 =  b ,
i
i 1
k
де x i – факт вибору або не вибору і-го варіанта розвитку для
k
k-го НГВУ (k = `,``,```; і = 1,2,3 ). Якщо x i = 1, то це означає,
що k-те НГВУ обрало відповідний і-ий варіант розвитку.
k
Факт не вибору відображається результатом x i = 0.
Математична постановка транспортної частини задачі
відповідає запису (3.1) – (3.3).

2. Хід роботи

1. Занести в робоче поле програмного продукту всі
необхідні записи, пов'язані з математичною
постановкою та вхідними даними виробничої частини
комплексної виробничо-транспортної задачі. Вхідні
дані для розв'язку задачі наведені у табл. 4.2.
2. Отримати розв'язок для виробничої частини задачі.
3. Користуючись отриманим розв'язком, скласти
транспортну задачу для оптимальних варіантів
розвитку кожного НГВУ. Занести транспортну задачу
у робоче поле програмного продукту та отримати
розв'язок транспортної задачі.
4. Порівняти цільові функції з виробничої частини
задачі та транспортної частини задачі. Зробити
висновки.
5. Скласти транспортну задачу для іншого (не

18