Page 31 - 4394

рахунками двох банків. Нехай опис рахунків, на які
перераховують кошти, має такий вигляд:

Перерахування раху- нок отриму- вач су- ма
Криптограма блок 1 блок 2 блок 3 блок 4 блок 5 блок 6

Злочинець, який у змозі змінити вміст криптограм, що
надходять до банку, може застосувати таку атаку:
 виконує, наприклад, 17 зачислень коштів на свій рахунок,

кожного разу на одну і ту ж суму; потім ідентифікує в надісланих
криптограмах таку криптограму (блок) рахунка, на який виконано
саме 17 зачислень коштів і на ту саму суму; у такий спосіб

довідається криптограму номера свого рахунка, хоча й не знає
ключа;
 змінює криптограму номера рахунка в певній кількості

пересланих криптограм, вставляючи на це місце криптограму
номера свого рахунка; банк додасть до його рахунка кошти,
насправді призначені для когось іншого;

 забере гроші й зникне.
Фінансові заклади часто легковажать застосуванням режиму
ЕСВ. Щоб уникнути загроз такого типу, треба використовувати
інші, безпечніші режими шифрування. Два такі режими описані

далі.

3.2.3.2 Зв’язування блоків
Це режим блокового шифрування, у якому той самий блок
явного тексту в різних місцях шифрований по-різному. Режим
зв'язування блоків Cipher Block Chaining (CBC) застосовують так.

Розглянемо симетричний алгоритм, який шифрує блоки довжиною
k. Припустимо, що Е (Х) позначає криптограму, отриману з явної
K
інформації X за допомогою ключа K. Якщо X складається з блоків

Р , Р , Р , … довжини k, то криптограма, отримана за допомогою
3
2
1
ключа К, складається з блоків С , С , С , ... (також довжини k),
2
3
1
визначених так:
С =Е (Р  І),
1
K
1
C =Е (P  C ), i= 2,3, …
i-1
i
i
K
Послідовність I є випадково утворюваною послідовністю
довжини k, яку пересилають у явному вигляді разом з
шифрограмою. Такий режим гарантує, що кожний блок С ,
i
шифрограми опосередковано залежить від усіх попередніх блоків

31