Page 29 - 4394

а) б)

а) шифрування; б) дешифрування
Рисунок 3.2 – Структура мережі Фейстеля

Результатом виконання n раундів є X = (L , R ). Але зазвичай
n
n
n
в n-му раунді перестановка L і R не проводиться, що дозволяє
n
n
використовувати ту ж процедуру і для розшифрування, просто
інвертувавши порядок використання ключів (див. рисунок 3.2, б).
Недоліком мережі Фейстеля є те, що у кожному циклі
змінюється лише половина блока тексту, яку опрацьовують. Це
призводить до потреби збільшувати кількість циклів для

досягнення бажаної стійкості.
Стосовно вибору F-функції якихось чітких рекомендацій
нема, проте, зазвичай, ця функція є послідовністю залежних від

ключа нелінійних замін, переставлянь і зсувів.
Інший підхід до побудови блокових шифрів - використання
оборотних, залежних від ключа перетворень. У цьому випадку на

кожній ітерації змінюється весь блок і, відповідно, загальна
кількість ітерацій може бути зменшена. Кожна ітерація є
послідовністю перетворень (так званих шарів), кожне з яких
виконує свою функцію. Зазвичай використовують шар нелінійної

оборотної заміни, шар лінійного перемішування й один або два
шари підмішування ключа. Недоліком цього підходу є те, що для
процедур шифрування й дешифрування в загальному випадку не

29