Page 39 - 4392

Нижня межа пласта (підошва) відмічається чітким
зростанням опору, що відповідає положенню вимірювальних
електродів на межі розділу середовищ «1» і «2» (положення
«ІІ»), причому  ІІІ поз.макс.> 2. Зростання величин позірного
електричного опору буде тим більше, чим більше
 2 h ІІІ
співвідношення і (ділянка «в-в 1» – опір  поз.макс.,
 1 AO
рис. 4.1). Це пояснюється перевищенням градієнта потенціалу
на нескінченно малій ділянці «MN» за рахунок збільшення тут
впливу густини струму у порівнянні зі значенням його
густини поблизу вимірювальних електродів в однорідному
середовищі з електричним опором  2.
Під час переміщення зонда до верху, в межах потужного
пласта (положення «ІІІ», ділянка «в 1-г», див. рис. 4.1)
спостерігається зменшення величини позірного електричного
опору, яке викликане зниженням густини струму поблизу
вимірювальних електродів «MN» за рахунок відхилення
силових ліній у верхнє провідне середовище «3».
Для пластів, товщина яких перевищує розміри зонда у 10
разів і більше, величина позірного електричного опору в
середній їх частині буде близькою до дійсного значення
питомого електричного опору цього пласта  2.
Зменшення величини позірного електричного опору буде
спостерігатися до того моменту, поки електрод «А» не
досягне покрівлі пласта.
З цього моменту (положення «IV») поведінка кривої буде
аналогічною до її поведінки під час наближення до підошви
цього пласта – випадку екранування електродів «А» і «MN»
(точка «О») межею розділу середовищ (явище одинарного
IV
екранування). Величина  поз.макс. буде чисельно рівною
ІІ
 поз.макс., і залишиться незмінною на ділянці «г-д» до
суміщення з межею розділу середовищ вимірювальних
електродів «MN».
Виходячи із рівності нормальних складових густини
струму в точках на верхній межі розділу середовищ і різниці
величин питомих опорів середовищ, які вона розділяє, в
цьому положенні зонда під впливом верхнього пласта
низького опору  3 спостерігається зниження градієнта
38