Page 43 - 4392

 n   k k  n  1 n   k k  n  1 
 2 поз 2   2 1   k 21  21 23  k 23  21 23  
2
  n 1  ( 2 n  ) 1 b 2 a  1 n  1 1 2nb  2a    (4.4)
 n  k k  n n   k k  n 

  2  21 23 2   21 23 2 , 
 n 0 2 ( nb  ) 1 n 1  1 (  2nb )  


2
де  поз 2 – позірний електричний опір, який реєструється
ідеальним послідовним градієнт-зондом у другому
середовищі після перетину вимірювальним електродом
підошви пласта до моменту суміщення струмового електроду
з покрівлею пласта, Омм;
 2 – дійсний питомий електричний опір другого
середовища, Омм;
k   k – коефіцієнт, який визначає частину струму,
21 12
екрановану підошвою пласта у середовище «2»
  
( k 12  2 1 );
   1
2
   2
3
k 23  – коефіцієнт, який визначає частину
   2
3
струму, екрановану покрівлею пласта у середовище «2»;
z h
a  ;b  (z - віддаль від джерела струму до поверхні
L L
розділу середовищ по осі координат z, м; L – розмір зонда, м;
h – товщина пласта, м).

4.5.5 Розрахувати  2 , коли електроди зонда розділені
поз 3
верхньою межею розділу середовищ. Розрахунки проводити
за формулою

 n  k k  n n   k k  n 1  
 2 поз 3   2 1 k 32   21 23 2  k 21  21 23 2 ,  (4.5)
 n 0 2 ( nb  ) 1 n 1  ( 2 n  ) 1 b 2 ( a  ) 1 



2
де  поз3 – позірний електричний опір, який реєструється
ідеальним послідовним градієнт-зондом в ситуації, коли
42