Page 13 - 4345
P. 13

де  t   –  табличне  значення  критерію  Стьюдента,  визнечене  для
                       таб
                  значення  рівня  значимості  α/2  і  ймовірності  P  =  1  –  α/2  і  числі
                  ступенів волі  f = N – 1 при об'ємі вибірки N.
                       Це правило застосовують тому, що розподіл величини  X – M(X)
                  вважається        симетричним           щодо       нуля       й    використовується
                  двосторонній  критерій. Введення поняття ступеня  волі пов'язане з
                  обмеженістю вибірки, а її значення f = N – 1 вказує на той факт, що
                  вибірка була використана для визначення  величини  X .
                       Наведена  умова  дозволяє  оцінити  довірчі  границі  отриманого
                  значення вибіркової середньої з умови:
                                                                       
                             М(Х) – t таб  =  X   ≤  X ≤ М(Х) + t  таб    X  ,        (1.12)
                                             N                            N
                       Якщо випадкова величина перебуває в зазначених границях, то
                  вона є не відмінною від середньої. У протилежному випадку можна
                  стверджувати  відмінність  випадкової  величини  від  вибіркового
                  середнього значення.
                       Умова  (1.12)  часто  використовують  для  відбору  аномальних
                  точок у повторних дослідах відповідно до правила трьох сигм:
                                                       X   X > 3 σ ,
                                                                      х
                  для вибірок великого об'єму, а для вибірок малого об'єму
                                                      X   X  > t  σ
                                                                   таб  х ,
                  де  t   –  табличне  значення  t,  обумовлене  при  заданому  рівні
                       таб
                  значимості α і числі ступенів  f = N – 1.
                       Як  приклад  використання  наведених  вище  правил  розглянемо
                  результати  дослідження  за  глибини  залягання  (м)  на  зсувної
                  поверхні по 10 спостережних точках профілю: 10,0; 12,0; 16,0; 14,0;
                  13,0; 9,0; 12,0; 11,0; 10,0; 9,0:
                       Середнє значення для даної вибірки:
                                         1
                                 X =       (10+12+16+14+13+9+12+11+10+9) = 11,6 м,
                                        10
                  а середнє квадратичне відхилення:
                                       ( 10  11  ) 6 ,  2    ( 12  11  ) 6 ,  2   ...  9 (  11  ) 6 ,  2
                                X                                                        , 2  27  .
                                                            10   1
                       Необхідно  перевірити  гіпотезу  H   :  X =  13  м,  що  дозволила  б
                                                                     0
                  стверджувати  тотожність  глибини  залягання  поверхні  ковзання
                  зсувних  порід    середньому  значенню  X*=13м  для  досліджуваної
                  території.
                       Відповідно до правила перевірки маємо:
                                               X   X    N    11  6 ,  13  10
                                           t                                 , 1  95 .
                                                    X               , 2  27


                                                              11
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18