Page 64 - 4337

гіпотези розкривають причини існування того чи іншого явища.
їх (причини) також можна розкрити тільки тоді, коли дослідник
добре знає історію питання і застосує нові підходи та найновіші
знання. Описово-пояснюючі гіпотези - характеризуються рисами,

притаманними обом попереднім групам гіпотез.
Будь-яка гіпотеза будується на базі достовірних фактів, яких
достатньо для теоретичного припущення, але замало для

створення повноцінної концепції, теорії. Тому-то гіпотеза не
стверджує існування того чи іншого соціально-економічного
явища, а лише констатує ймовірність його існування. Потреба у
гіпотезі виникає тоді, коли появляються факти, які неможливо

пояснити за допомогою існуючої теорії, тобто тоді, коли виникає
суперечність між новими фактами і старою теорією. В процесі
дослідження з метою найкращого вирішення сформульованого

завдання можуть висуватися декілька гіпотез.
Наукові гіпотези повинні висуватися з дотриманням
наступних основних принципів:

●гіпотези повинні будуватися на достовірному матеріалі і
відповідати існуючій теорії та методології;
●гіпотеза повинна бути такою, що піддається перевірці.

Перевірка гіпотези здійснюється, як правило, шляхом виведення з
ймовірних причин одного чи кількох наслідків та сшвставлення
цих останніх з реальною дійсністю. Якщо гіпотетичні наслідки
узгоджуються з досвідом, то гіпотеза вважається науковою,

перевіреною, а якщо не узгоджується, то вона відхиляється як
ненаукова;
●гіпотеза має бути логічно простою, виключати довільне та

штучне конструювання, яке суперечить теоретико-
методологічним принципам науки.
Гіпотези відіграють важливу роль на будь-якому етапі
розвитку наукового знання про об'єкт дослідження, проте

найбільшу роль вони відіграють на етапі лише зародження знань
(науки) про той чи інший об'єкт. Скажімо, в умовах становлення
науки про економіку перехідного періоду від недобудованого

соціалізму до капіталізму практично неможливо обійтися без
висунення гіпотез.
Анотація - це короткий виклад змісту статті, наукової роботи

чи літературного твору. Як правило, кожна наукова або
публіцистична стаття, що спрямовується до редакції, повинна

64