Page 63 - 4337

Тематичний аналіз передбачає систематизацію зібраної
інформації за питаннями досліджуваної теми. Кожний із підходів
має свої плюси та мінуси, а тому на практиці дуже часто вони
використовуються у поєднанні.

В процесі опрацювання інформації формулюється мета
дослідження. Вона становить собою опис того прогнозованого
стану (проектованого нормативного результату), в якому

дослідник хотів би бачити об'єкт дослідження у відповідності з
соціальним замовленням. Мета повинна формулюватися коротко
і максимально чітко, виражати те основне, що має намір зробити
дослідник. Поряд з формулюванням загальної, основної мети

можуть формулюватися і проміжні цілі. Проте ці останні не
повинні уводити дослідника в бік від основної мети наукового
дослідження.

Поряд з метою дослідник повинен сформулювати завдання, в
яких конкретизується і розвивається мета дослідження. Як
свідчить досвід, завдання, що їх ставить перед собою дослідник,

завжди носять комплексний характер і націлені на уточнення та
поглиблення знання щодо сутності, природи і структури
досліджуваного об'єкта; аналіз його реального стану і внутрішніх

суперечностей; розкриття шляхів і способів вирішення існуючої
проблеми. Формулювання завдань наукового дослідження також
має бути досить чітким, оскільки воно зводиться, як правило, до
перерахування того, що має бути зроблено відповідно до мети

дослідження (наприклад: вивчити вплив ринкових перетворень на
розвиток соціальної сфери; встановити залежність
продуктивності праці від освітнього рівня; розкрити суть

перехідної економіки тощо).
Формулювання завдання супроводжується формулюванням
гіпотези, тобто наукового обґрунтованого припущення,
передбачення про можливе існування якихось соціально-

економічних явищ та причини їх виникнення. Прийнято
розрізняти гіпотези описові, пояснюючі та описово-пояснюючі.
Описові гіпотези - це фактично припущення, догадка про

існування того чи іншого соціально-економічного явища Таку
догадку можна висунути тільки після того, як будуть опрацьовані
наявні джерела наукової інформації, співставлені різноманітні

точки зору і проаналізовані найновіші наукові факти, на основі
яких можна, так би мовити, заглянути у невідомість. Пояснюючі

63