Page 62 - 4337
P. 62

колонку рубрик, об'єднаних внутрішньою логікою досліджуваної
            теми.
                  Якщо  попередній  план  більш  наближений  до  етапу  вибору
            теми,  то  робочий  план  посідає  золоту  середину  між  темою  і

            формулюванням  мети  та  завдань  наукового  дослідження.  Він
            більш  точно  відображає  тему  дослідження  та  більш  повно
            охоплює  мету  і  завдання  цього  останнього,  тобто  це  план,  що

            зазнав  певних  уточнень  у  процесі  подальшого  опрацювання
            соціально-економічної  інформації.  В  ньому  більш  детально
            розписуються всі проблеми, питання, думки до кожного пункту
            дослідження,  джерела,  на  основі  яких  дослідник  має  намір

            розробляти відповідне питання.
                  Остаточний  план  становить  собою  реферативний  виклад
            розміщених  у  логічному  порядку  питань,  за  якими  надалі  буде

            систематизуватися  увесь  напрацьований  матеріал.  Остаточний
            план, як правило, має форму плану-проспекту. Він дає певну уяву
            про  основні  положення  майбутнього  дослідження,  принципах

            розкриття  теми,  співвідношення  обсягів  окремих  частин  тощо.
            Остаточний  план  -  це  практично  назви  розділів  і  параграфів
            разом  з  їх реферативним  викладом.  Остаточний план найменше

            наближений  до  етапу  вибору  теми  і  найбільше  пов'язаний  з
            етапом формулювання мети та завдань дослідження. Слід мати на
            увазі,  що  остаточний  план-це  не  догма.  Він,  як  і  попередній  та
            робочий,  має  динамічний  характер.  Зберігаючи  визначений

            науковий  напрям,  дослідник  може  розвивати  ідеї  та  думки,  що
            виходять за рамки, окреслені планом-проспектом.
                  Таким чином, остаточний план виводить дослідника на етап

            формулювання  мети  і  завдань  дослідження.  Щоб  впоратися  з
            ним, необхідно передусім старанно вивчити, опрацювати наукову
            інформацію, що стосується теми дослідження. Аналіз відібраної
            інформації         може        здійснюватися           у    хронологічному            або

            тематичному  порядку.  При  хронологічному  порядку  аналізу
            дослідник  критично  аналізує  найважливіші  ідеї,  факти,  теорії,
            співставляючи  одну  з  одною  та  виокремлюючи  етапи  в  історії

            досліджуваного  питання.  При  цьому  дослідник  не  повинен
            обмежуватися  лише  згадуванням  вже  існуючих  робіт  і  їх
            анотацією.  Він  повинен  постійно  викладати  свої  власні

            міркування  та  думки,  бо  саме  так  можна  сформувати  фунт  для
            майбутньої гіпотези наукового дослідження.


                                                        62
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67