Page 98 - 4336

7 ПРИДАТНІ ДО НАВІГАЦІЇ КАРТИ ТА ВИМОГИ ДО

НИХ. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ БАЗОВОЇ

МОДЕЛІ ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ В МІЖНАРОДНОМУ

СТАНДАРТІ GDF 4.0

7.1 Придатні до навігації карти та вимоги до них

Сучасні навігаційні системи стають дедалі ближчими до

інформаційних систем у сенсі систем прийняття рішень. Тому

використання аналогових карт втрачає актуальність, тож для

потреб навігації цифрові карти щораз частіше заміняють

традиційні паперові.

Серед цифрових карт відрізняють растрові карти і векторні.

Перші використовують піксельні зображення (наприклад

отримані при скануванні), а другі базуються на побудові з вузлів і

ребер (наприклад створені під час оцифрування). Із кількох

важливих причин саме векторні карти відіграю головну роль у

навігаційних системах. Використання растрових карт в

основному зводиться до візуального відображення певної області.

Методи моделювання реального світу в цілому та

навігаційної інфраструктури зокрема застосовують добре відомі

поняття, що використовуються у географічних інформаційних

системах. Як показано на рис. 7.1, головні складові моделювання

– це геометрія і тематична інформація (семантика).

Геометрію можна поділити на метрику і топологію. Метрика

описується дво- чи тривимірними координатами об'єктів, а також

похідними із координат величинами – наприклад відстані, міри

поверхні чи об'єму. Топологія описує властивості об'єктів на

зразок зв'язків між ними і суміжності, дотикання і перетинання,

98