Page 132 - 4336
P. 132
11 СУПУТНИКОВА НАВІГАЦІЯ
Після успішного запуску СРСР у 1957 році першого
штучного супутника Землі – “Супутник”, відбувся величезний
технологічний прорив, це досягнення докорінно змінило світ
навігації. Вперше з'явилася можливість передавання
радіонавігаційних сигналів хвилями прямої видимості.
У 1960-х роках для військово-морських сил США було
побудовано навігаційну супутникову систему (U.S. Navy
Navigation Satellite System, NNSS). під назвою Transit. Відповідаю
СРСР стала перша функціональна супутникова система навігації
під назвою “Цикада”, за задумом вона дуже подібна до системи
Transit. Такий паралельний розвиток продовжився у наступному
поколінні супутникових навігаційних систем, яке вийшло на
сцену у 1980-хроках: глобальна система визначення
місцеположення (U.S. Global Positioning System, GPS) стала
наступним кроком у розвиткові супутникових навігаційних
систем, а російська глобальна навігаційна супутникова система
ГЛОНАСС стала миттєвою відповіддю. Наприкінці століття слід
за ними виникла ідея європейської розробки – Galileo.
У порівнянні зі системою Transit, нове покоління
супутникових навігаційних систем вже не мало великих прогалин
у покритті. Завдяки ним стало можливим отримати на запитаним
про час, місцеположення і швидкість швидку, точну, недорогу та
неперервну відповідь, і будь-де, по цілому світі, де тільки можна
приймати сигнали системи.
132
