Page 97 - 4335
P. 97

розв’язок додатковим набором інформації на знайдених
            структурних лініях.

                   7.2 ЦМР для розв’язання інженерних задач

                   7.2.1 Алгебраїчна теорія структурної ЦМР
                    Сучасне    програмне  забезпечення  ГІС  надає
            широкі  можливості  у  вирішенні  завдань,  пов’язаних  із
            математичним  моделюванням  рельєфу  поверхонь.  Як
            ми  вже  відзначали,  частина  цих  завдань,  таких  як
            вертикальне  розпланування  територій,  обчислення
            об’ємів, задача оцінки напружено-деформованого стану,
            вимагають      відновлення  топографічної  поверхні  при
            моделюванні [15] з наперед заданою точністю. В даному
            розділі теоретично обгрунтуємо таку можливість.
                   Як  ми  вже  відзначали  вище,  в  загальному
            випадку, завдання цифрового моделювання рельєфу    у
            значній мірі зводиться до встановлення виду  функції  f
            (x,y) за вибіркою емпіричних даних обмеженого об’єму.
            Теорія  розв’язання  таких  задач  вимагає  правильно
            співвідносити  “складність”  функції,  яка  при  цьому
            вибирається,  з  об’ємом  і  селекцією  вибірки.    Вагомий
            внесок  в  дослідження  цієї  проблеми  внесла  наукова
            школа  проф. Б.  К.  Малявського  (м.  Москва)  [10], [11],
            [12],  [13]    яким  вперше  було  доведено  необхідність
            використання  при  цифровому  моделюванні    рельєфу
            (ЦМР)    даних  про  положення  структурних  ліній.
            Користуючись цим поняттям всі методи побудови ЦМР
            також  поділимо  на  дві  групи.  Але  у  першу  групу
            включимо  методи  відновлення  рельєфу  видимих
            поверхонь або поверхонь, при наборі інформації про які,
            точки     інформаційного      масиву     вибираються      з
            урахуванням      положення      структурних     ліній,    у
            загальному     випадку,     за   нерегулярною      сіткою.
            Відповідно до другої групи віднесемо  методи, придатні
                                                                    90
   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102