Page 93 - 4335

Нерегулярна або структурна модель
використовується для відображення рельєфу з
врахуванням положення структурних ліній рельєфу.
Точки вибираються у характерних місцях із
врахуванням геоморфологічних особливостей рельєфу,
аналогічно тому, як це виконується при традиційній
наземній топографічній зйомці (проф. Б.К.Малявський
[13] вдало назвав цю модель “Топоаналог”). Доцільність
її використання в випадках, коли набір інформації в
автоматичному режимі неможливий, також пояснюється
рис.7.1. Координати точок для цієї моделі можна
одержувати наземною тахеометричною зйомкою, а
також і у ході стереофотограмметричного знімання або
дигіталізації існуючих планів в ручному режимі.
Теоретично і практично структурна модель завжди
може забезпечити задану точність при відповідному
виборі пікетів, тому їй необхідно надавати перевагу в
тих випадках, коли матеріали використовуються для
рішення інженерних задач, які вимагають гарантованої
точності, наприклад, визначення об’ємів продукту на
складах, тощо.
В найпростішому випадку, для апроксимації
поверхні рельєфу математичною моделлю використо-
вують рівняння поверхні 2-го порядку:
2 2
H i = x i a 1+ у; а 2 + х іу іа г + х,а 4 + у,а 5 + а 6 , (7.2)
де а / (j = 1,2,...,6)— коефіцієнти, які визначаються
методами оптимізації за просторовими координатами х i,
у і, і = 1,2,...,n) точок ЦМР; п - кількість точок моделі.
В подальшому, за цими коефіцієнтами
визначається висота будь-якої проміжної точки, заданої
плановими координатами. Але точність визначення
висот залежить від того, як математична поверхня
наближається до реальної поверхні рельєфу. Сучасні
графічні редактори, наприклад, Surfer фірми Golden
Software Inc. надає можливість використовувати до 12
86