Page 76 - 4335
P. 76

повертанню дзеркала лазерний промінь  розгортається і
                                                            0
            в  вертикальній  площині    в  діапазоні  0-270 .  Тобто  з
            даної станції є можливість закоординувати точно таку ж
            кількість  точок,  як  і  при  звичайній  електронній
            тахеометричній  зйомці  з  безвідбитковим  тахеометром,
            правда,  в  цьому  випадку,  це  займе  не  один  тиждень
            роботи, оскільки при цьому потрібно вручну  наводити
            на ці точки. У процесі сканування, аналогічно звичайній
            тахеометричній  зйомці,  на  кожну  точку  скану  також
            виміряють  горизонтальний,  верьтикальний  кути  і
            віддаль. За цими даними  програмне забезпечення НЛС
            миттєво  встановлює  просторові  координати  (x,  y,  z)
            точки.  Сканування  виконується  з  швидкістю  від
            декількох  тисяч  точок  до  мільйона  точок  у  секунду  в
            залежності  від  типу  сканера.  Це  дає  можливість
            протягом  буквально  хвилин  виконати  сканування  всієї
            кругової панорами видимої з даної станції і записати її в
            пам’ять комп’ютера в растровому форматі, де в кожній
            чарунці  матриці  (пікселі),  яка  відповідає  точці
            місцевості  з    плановими  координатами  (x  ;  y)  буде
            записана  не  тільки  її  висота    але  й  інтенсивність
            відбитого сигналу та і RGB-складова, яка характеризує
            реальний колір точки. Безпосередньо в процесі вимірів
            матриця  зображується  на  екрані  монітора.  Зовні  це
            зображення  нічим  не  відрізняється  від  кольорового
            фотознімка,  якщо  не  зважати  на  те,  що  ви  можете
            одержувати  координати  будь-якої  точки  простим
            переміщенням  миші  по  екрану.  Зображення  можна
            автоматично  трансформувати  в  задану  проекцію  і  на
            фронтальну площину.
                   Відразу  після  закінчення  сканування  об’єкта  з
            різних       станцій       програмне         забезпечення,
            використовуючи  контрольні  (спільні)  точки  в  зонах
            перекриттів, приводить всі скани до єдиного масштабу,
            створюючи  так  звану  хмару  просторових  точок  –
                                        72
   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81