Page 5 - 4330
P. 5
1. ПОНЯТТЯ ПРО ДОКУМЕНТ
1. Що таке документ ?
Документ (у перекладі з лат. – «повчальний приклад», «спосіб доказу»).
Донедавна послуговувалися визначенням, за яким документ – це засіб
закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації про факти, події,
явища об’єктивної дійсності й розумової діяльності людини.
1
Є багато інших визначень поняття «документ» .
За останні 15 років в Україні вже маємо аж чотири визначення поняття
документ, зафіксовані ДСТУ. Подамо їх у хронології появи:
2
ДСТУ 2392–94 «Документ – записана інформація, яка може розглядатися як
одиниця у ході здійснення інформаційної діяльності»;
3
ДСТУ 2732–94 «Документ – матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому
вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має у відповідності з чинним
законодавством юридичну силу»;
4
ДСТУ 3017–95 «Документ – матеріальний об'єкт з інформацією, закріпленою
створеним людиною способом, для її передачі в часі і просторі»;
5
ДСТУ 2732:2004 : «Документ – інформація, зафіксована на матеріальному носії,
основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі.
Примітка. Запис інформації повинен відповідати характеристикам певного
жанру чи номіналу. Жанрові характеристики запису інформації — це функціональні та
структурно-композиційні ознаки певного жанру твору літератури чи мистецтва (роман,
монографія, хронікально-документальний фільм тощо). Номінальні характеристики
запису інформації – це функціональні та структурно-композиційні ознаки певного виду
задокументованої службової чи особистої інформації (наказ, акт, протокол, лист,
щоденник тощо)».
Така плодючість визначень для одного поняття не може втішати, бо створюється
понятійна (термінологічна) плутанина, порушується хоч неписана, але
загальноприйнята вимога в науці: один термін – одне поняття. Дивує поява примітки
після визначення терміна документ, яка є, мабуть, наслідком неповноти визначення, бо
де, у порівнянні з ДСТУ 2732–94, поділася юридична сила документа?
Мабуть, настала пора послуговуватися єдиним визначенням терміна «документ»
у науці, освіті, а також у державних стандартах. Яким? На даному етапі можна було б і
надалі користуватися визначенням документа за ДСТУ 2732–94, до якого за останнє
десятиліття вже звикли, однак цей ДСТУ втратив чинність і на його заміну функціонує
з 1 липня 2005 року ДСТУ 2732:2004, який на сьогодні установлює основні терміни та
визначення понять у сфері діловодства та архівної справи, які потрібно застосовувати в
1 Див., напр.: Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: навч. посіб. для студентів ін-
тів культури / Г.М. Швецова-Водка ; Рівн. держ. ін-т культури. – К. : Кн. палата
України, 1998. – С. 6–16.
2
Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення [Текст] : ДСТУ
2392–94. – [Чинний від 1995 – 01 – 01]. : Держстандарт України, 1994. – 53 с.
3
Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення [Текст] : ДСТУ 2732–94. –
[Чинний від 1995 – 07 – 01]. – К.: Держстандарт України, 1994. – 34 с.
4
Видання. Основні види. Терміни та визначення [Текст] : ДСТУ 3017–95. – [Чинний від
1996 – 01 – 01].. – К. : Держстандарт України, 1995. – 47 с.
5 Діловодство і архівна справа. Терміни та визначення понять. [Текст] : ДСТУ
2732:2004. – [Чинний від 2005 – 07 – 01].– К.: Держспоживстандарт України, 2005. –
33 с.
5