Page 11 - 4322

1.2 Cистемний підхід при створенні АСУ

В основі побудови АСУ, послідовності розробки, створення
і впровадження лежить системний підхід. Основною рисою
системного підходу є підхід до проблеми управління як процесу,

що враховує взаємозв'язок частин або окремих підсистем.
Головним у системному підході є встановлення цілей,
зосередження уваги на побудові цілого, а не на побудові окремих

підсистем. Системний підхід виявився необхідним при
збільшенні складності і розмірності систем управління, коли було
встановлено неможливість створення систем, що

характеризуються великим рівнем складності, шляхом сумування
окремих складових частин. Властивості великої системи
встановлюються не просто як арифметична сума властивостей

складових, а виникає системний ефект. Явище системного ефекту
проявляється шляхом виникнення додаткових якостей системи
внаслідок взаємодії окремих підсистем. Таким чином, системний
підхід полягає у розгляді явищ у їх взаємодії.

Виділяють дві сторони системного підходу: пізнавальну та
конструктивну. Відповідно до цього, вводяться різні визначення
поняття системи.

Дискрептивне визначення системи у загальному вигляді
наступне: система це – сокупність об'єктів, властивості якої
встановлюються відношеннями між даними об'єктами. Об'єкти,
що вхоядть у систему, називаються елементами системи, або

підсистемами, якщо в подальшому вони розглядаються як
системи.
Дискрептивний підхід, як пізнавальний, дає можливість

встановити функції, виконувані системою. Функції є проявом
взаємодії системи з зовнішнім середовищем. Прояв функції в часі
називають функціонуванням системи. Оскільки функціональність

і внутрішня будова тісно взаємопов’язані, іншим важливим
поняттям є поняття структури.
Якщо функції вводяться для пояснення поведінки системи

«ззовні», то поняття «структури» вводиться для пояснення
функціонування системи «зсередини».
Вивчення функцій або вивчення структури приводить до
двох підходів при пізнанні системи: до функціонального або

11