Page 434 - 4304

діфенілпропаном. У виробництві лакофарбових матеріалів

використовують немодифіковані (Е-40, 3-41, ЕД-16, Е-20) і
модифіковані (Е-30, Е і ООН) епоксидні смоли. Ці смоли тверднуть
за нормальної або підвищеної температури: для твердіння при
нормальній температурі (18-23 °С) застосовують

поліетиленполіамін, гекса- метілендіамін, м-фенілендіамін, якщо
підвищені температури (120-170 °С) – диціандіамін, різні
ангідриди, а також деякі фенольні смоли.

Ізоляційні (як правило бітумні) покриття малоефективні,
оскільки з часом втрачають захисні властивості, стають пористими,
покриваються тріщинами. В результаті створюються умови для
проникнення ґрунтового електроліту до металевої поверхні днища,

що викликає інтенсивну місцеву корозію пітингового, або
виразкового характеру. Бітумні покриття руйнуються також через
механічні пошкодження в процесі виконання монтажних робіт, а

також при експлуатації резервуару в результаті вібрації днища при
заповненні і спорожненні резервуару.
Гідрофобні основи дають кращі результати. Для приготування

гідрофобного шару основ використовують піски з такими
характеристиками: розмір частинок 0,1-2 мм від 85 до 60 % піщані,
пилуваті і глинисті частинки: величиною менше 0,1 мм від 40 до

15 %. Як в’яжучий матеріал застосовують мазут, нафту, нафтові
рідкі бітуми, нафтові бітуми мазкі I і II, дегті кам’яновугільних і
торф'яні. Кількість їх складає 8-10 % від об'єму ґрунту. Товщина
гідрофобних основ близько 0,1-0,3 м.

Прикладом пасивного захисту окремих резервуарів можуть
служити ізолюючі фланці, які виключають вплив
макрогетерогенності ґрунту і блукаючих струмів. Цей самий метод

використовують на трубопроводах для захисту комунікацій
нафтобаз і резервуарних парків від корозії, що виникає від дії
блукаючих струмів.
Технологія нанесення покриттів

Процес нанесення покриття днищ і обичайок проводять на
спеціальних механізованих установках, що застосовують у
потокових лініях при виробництві резервуарів (рис. 9.23).

Установки для металізації днищ і обичайок майже не відрізняються
від установок для піскоструменевої обробки, проте вони не мають
пристроїв, що забезпечують колообіг піску.

434