Page 433 - 4304
P. 433

можна  застосовувати  матеріали  гарячого  затвердіння,  оскільки

               здійснити  гаряче  сушіння  практично  неможливо.  Також  є
               неможливим використання для протикорозійного захисту токсичних
               покриттів.  Великі  труднощі  при  отриманні  покриттів  пов'язані  із
               застосуванням матеріалів, що мають малу життєздатністю.

                      Лакофарбовими  матеріалами  називають  речовини  рідкої
               консистенції, здатні після нанесення їх тонким шаром на поверхню
               тверднути (висихати) з утворенням плівки (лакофарбового покриття).

                      До  бензиностійких  лакофарбових  матеріалів  холодного
               твердіння  відносяться  матеріали,  здатні  тверднути (висихати)  за
               температури не вище 20-23 °С.
                      До покриття на основі вінілових смол відносяться покриття на

               основі  емалі  ХС-710.  Покриття  складається  з  одного  шару
               ґрунтовки  ХС-010,  двох  шарів  емалі  ХС-710  і  двох  шарів  лаку
               ХС-76.  Емаль  ХС-710  являє  собою  розчин  смоли  ВХВД-40

               (сополімер  хлористого  вінілу  з  вінілі  ден-хлоридом),  титанових
               білил  і  технічного  вуглецю (сажі)  в  органічних  розчинниках.
               Ґрунтовка ХС-010 являє собою розчин смоли ВХВД-40 з тальком,

               залізним суриком і свинцевим кроном, а лак ХС-76 – розчин смоли
               ВХВД-40  в  органічних  розчинниках.  Ґрунтовку,  емаль  і  лак
               наносять  методом  пневматичного  розпилення.  Лакофарбовий

               матеріал  до  робочої  в'язкості  доводять  розчинником  Р-4.  Для
               забезпечення необхідної суцільності і антикорозійних властивостей
               товщина покриття повинна складати 85-100 мкм.
                      Покриття  на  основі  поліуретанів  представляють  собою

               високомолекулярні  сполуки,  що  утворюються  при  взаємодії
               речовин,  що  містять  гідроксильні  (–ОН)  та  ізоціанатні (–N=0=0)
               групи.  Залежно  від  будови  поліефірів  покриття  отримують  з

               різними фізико-механічними і хімічними властивостями. На основі
               лінійних  чи  малорозгалужених  поліефірів  отримують  еластичні
               покриття  з  хорошою  адгезією  і  високою  стійкістю  при  ударі  і
               стиранні. При використанні розгалужених поліефірів утворюються

               тривимірні  полімери,  тому  покриття  мають  високу  твердість,
               підвищену  атмосферо-стійкість,  стійкість  до  дії  нафтопродуктів,
               розчинників та інших хімічних реагентів.

                      Покриття  на  основі  епоксидних  смол  представляють  собою
               лінійні  прості  поліефіри,  що  мають  на  кінцях  молекули
               реакційноздібні епоксидні  групи.  Найбільшого  поширення  набули
               епоксидні смоли, які одержують під час взаємодії епіхлоргідрина з



                                                            433
   428   429   430   431   432   433   434   435   436   437   438