Page 421 - 4304

захисту від ґрунтової корозії вдається захистити резервуари і від

корозії блукаючими струмами.
Резервуарні парки нафтобаз і насосних станцій, пов'язаних з
розвиненою системою підземних комунікацій повинні захищатися
одночасно з захистом усіх підземних споруд від корозії

блукаючими струмами.
Матеріали, з яких виготовляють резервуари (вуглецеві і
низьколеговані сталі) не є корозійностійкими. Для попередження

корозії зовнішню поверхню стінки і плаваючу покрівлю
резервуару, шахтні сходи, перехідні містки, кільця жорсткості з
огорожею, обладнанням, встановлене на корпусі і плаваючій
покрівлі, захищають суцільною плівкою лакофарбового покриття з

водостійкої і світловідбиваючої фарби. Нижню (зовнішню)
поверхню днища резервуару, як правило, не захищають, а
гідроізолюють шаром основи-фундаменту спеціального складу.

При контакті з атмосферним повітрям, або рідиною будь-який
метал піддається корозії. Вода, розчинені у воді речовини, гази,
вступаючи з металом у хімічну взаємодію, утворюють ділянки з

анодними і катодними потенціалами. Ці ділянки при загальній
корозії можуть переміщатися по поверхні металу. Схему процесу
електрохімічної корозії зображено на рисунку 9.16.

Рисунок 9.16 – Схема процесу електрохімічної корозії

На рисунку 9.16 ділянки з катодним потенціалом
заштриховані, з анодним – світлі; чорними стрілками показаний
перехід частинок анода в розчин, еквівалентний перехід електронів

анода до катода показаний білими стрілками.
Незважаючи на те, що доступ кисню з повітря через шари
нафти утруднений, умови для проходження корозійного процесу з
кисневою деполяризацією достатньо сприятливі, оскільки

нафтопродукти в резервуарах в процесі їх експлуатації часто

421