Page 9 - 4295
P. 9

а  у  пошуках  різних  її  варіантів.  Це  досягається  шляхом  діалогів,  суперечок,
            критичного підходу. Засновником цього способу є старогрецький філософ Сократ,
            а  реалізував  його  у  творах-діалогах  його  учень  Платон.  Епістемний  спосіб

            філософування  –  однозначний,  монологічний  варіант  мислення,  метою  якого  є
            досягнення  істини,  знання,  однакового  для  всіх.  Цей  спосіб  започаткував
            Аристотель, якому приписують слова:  «Платон мені друг, але  істина дорожча».

            Аристотель прирівняв філософію до науки і назвавши її наукою про суще як таке.

                          5. Філософія в системі культури. Основні функції філософії.


                 Філософія  є  найвеличнішим  витвором  людського  розуму  і  вершиною
            культури. З I тис. до н.е. філософія є невід’ємною складовою людської культури.

            Філософія  –  сукупний  досвід  духовного  розвитку  людства.  Філософські
            узагальнення виникають на ґрунті осмислення результатів пізнання, зафіксованих
            у  різних  галузях  науки,  а  також  усієї  сфери  суспільної  свідомості  (мистецтві,
            моралі,  політиці).  Усе  це  загалом  і  складає  культурне  поле,  на  якому  виникає  і

            функціонує філософія.
                 Як вершина культури філософія є індикатором її розвитку. Велична філософія
            –  показник  величності  культури.  У  філософії  у  сконцентрованому  вигляді

            акумулюються  всі  здобутки  культури.  Вона  є  й  наднаціональною,  однак  часто
            філософія,  яку  породила  та  чи  інша  нація  має  свої  особливості.  Таким  чином,
            філософія може підкреслити особливості певної нації, і виявити її відмінності від

            інших націй.
                 Латинське слово «functio»близьке до українських слів «діяльність», «робота»,
            «призначення», «обов’язок». Основні функції філософії в культурі такі:

                 1) світоглядна – вона формує погляд на світ;
                 2) пізнавальна – вона задовольняє потребу людини у пізнанні;
                 3) методологічна – вона дає методи, способи, якими досліджуються ті чи інші
            процеси й явища в різних науках;

                 4) соціально-практична– вона може змінювати і перетворювати світ.
                 5) критичну – формує критичний погляд на світ;

                 6) виховна – формує людську особистість.
                 Філософські  поняття  (категорії)  досить  часто  можуть  бути  одночасно  і
            категоріями культури.
                 Філософія  має  свою  систему  дисциплін,  які  конкретніше  демонструють

            функції філософії у суспільному житті. Основними філософськими дисциплінами
            сьогодні  є  онтологія  (вчення  про  буття),  філософська  антропологія  (вчення  про
            людину  у  всіх  її можливих виявленнях та  характеристиках), гносеологія (теорія

            пізнання),  соціальна  філософія  (вчення  про  суспільство),  історія  філософії,
            епістемологія (вчення про знання), аксіологія (теорія цінностей), логіка (наука про

                                                                                                              9
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14