Page 7 - 4295

3. Історичні форми світогляду.

Протягом життя змінюється світогляд людини. За аналогією, історія також

проходить певні стадії розвитку – йдеться про культурно-історичні типи
світогляду. У цьому контексті існує три типи світогляду: міфологічний, релігійний
та філософський.

Міфологія була історично першою формою світогляду. Міфи є базисним
феноменом людської культури. Утворюючи міфи, люди виражали своє
світорозуміння, мовою міфів людина інтерпретувала себе, суспільство, світ.
Характерними рисами міфологічного світогляду є: оперування чуттєво-

конкретними, наочними образами; антропоморфізм; анонімність; опора на
довірливе сприйняття. У міфах поєднувалися земне та космічне, природне та

суспільне, родове та індивідуальне, життя та смерть, тобто міфологічна свідомість
мала синкретичний характер.
Міфологічний світогляд вважається вихідним для всіх інших типів світогляду.
Розпад міфів дослідники пов’язують із процесом осмислення міфом самого себе,

тобто рефлексією. Ускладнення суспільного життя, соціально-економічні зміни,
раціоналізація міфу привели до формування інших типів світогляду – релігії та
філософії.

Релігія, як і міфи, шукає відповіді на «вічні питання»: Що є світ? Якою є доля
людини у світі? Чому приходить смерть? і т.п. Особливостями релігійного
світогляду є: чіткий розподіл світу на поцейбічний та потойбічний; вплив

надприроднього на долю людини; неможливість раціонального пізнання Бога;
абсолютна віра у правильність релігійних догм. Релігія – це встановлення зв’язку,
єдності світу людей з божественним світом засобами віри, молитви, одкровення,

містичних почуттів. Віра є впевненість у тому, на що сподіваєшся, переконаність
у тому, чого не бачив. Предмет віри не є самоочевидним, проте сам акт віри його
таким робить. Істини релігії не можна аналізувати розумом, вони або
приймаються серцем людини, або не приймаються. Релігія має багато форм та

різновидів.

4. Особливості філософського світогляду.

З моменту свого виникнення у другій половині першого тисячоліття до нашої
ери філософія претендувала на осягнення світу як цілого, на пошуки єдності у

багатоманітному універсуму. Філософія як тип світогляду проявляє себе у
повсякденній свідомості людей у вигляді максим життєвої мудрості, притч та
афоризмів. Не всіх людей можна вважати філософами, а лише тих, хто аналізує не

звичайні життєві ситуації, а граничні їх прояви.

7