Page 36 - 4291

виноситься струменем бурового розчину на поверхню. Вивчення цих
уламків дозволяє визначити характер порід, розкритих
свердловиною.
Уперше “метод уламків” (так його іноді називають) почали

застосовувати в 1931 р.
Інтервали відбору шламу встановлюють у залежності від
необхідного ступеня точності вивчення розрізу свердловини. Для

детального вивчення розрізу зразки шламу необхідно відбирати
кожні 5 м проходки в інтервалах, де керн відбирали суцільно, або
кожні 1-2 м проходки в інтервалах, де керн не відбирали. Для відбору
шламу найкраще застосовувати спеціальні ящики з набором сит, що

мають отвори діаметром від 1 до 10 мм. Через ці ящики пропускають
буровий розчин, що витікає зі свердловини. Щоб уникнути
засмічення сит у процесі відбору шламу, до бурового розчину

додають воду. Через ящики для відбору шламу пропускають близько
50 л бурового розчину. Уламки породи, що залишилися на ситах,
обережно промивають водою, просушують, укладають у паперові

пакети або пробірки і супроводжують етикетками.

Етикетка для шламу

Район …………………..св. №………………….
Зразок шламу…………….………………………
Глибина при відборі, м ..………………………..
Виправлена глибина відбору, м ……………….

Фракція ………………………………………….
Опис зразка ……………………………………..
Підпис особи, яка відбирала шлам ……………

Зразки шламу, як і матеріал кернів, підлягають вивченню і
довгостроковому зберіганню. У відібраних зразках встановлюють
відсотковий вміст глин, піску, пісковику та ін. Роблять це або
ваговим способом, або за допомогою бінокулярної лупи з великим

полем огляду чи, принаймі, на око. За переважанням тих або інших
уламків і зерен визначають літологічний характер порід, які
розбурюються у відомому інтервалі глибин. Крім визначення

літологічного складу за зовнішніми ознаками шлам піддається
мікроскопічному дослідженню.
Внаслідок недосконалості системи очищення бурового розчину

частина вибуреної породи може потрапити до приймальної ємності на

34