Page 35 - 4291
P. 35

Слід  мати  на  увазі,  що  для  пластів,  які  полого  залягають,
            зазначена  закономірність  зміни  кутів  може  не  дотримуватися.
            Величина  кута  падіння  порід,  що  спостерігається  у  керні  в  цьому

            випадку, залежить від кута зустрічі напрямку стовбура свердловини з
            покрівлею пласта.
                   Результати  вивчення  керна  записують  у  журнал  опису  порід  у

            такому порядку:
                   - характеристика основних порід (глина, пісок, пісковик, вапняк
            та ін.);
                   -  характеристика  перехідних  порід  (піщана  глина,  глинистий

            пісок або пісковик, доломітизований вапняк і т.д);
                   -  характеристика  складових  породи  (пропластки  піску  в  глині,
            пропластки глини в піску та ін.).

                   Описуючи  керн  у  такому  порядку,  дають  детальну  його
            характеристику за кольором, структурою, твердістю та ін. Наприклад:
            пісок  сірий,  дрібнозернистий,  глинистий,  із  зернами  глауконіту;

            пісковик темно-сірий, середньозернистий, вапняковистий, із тонкими
            пропластками бурої глини та ін.
                   Опис  керна  повинен  бути  повним  з  методичної  точки  зору

            стандартним,  що  надалі  полегшить  складання  розрізу  (літологічної
            колонки) із застосуванням умовних позначень і зіставлення розрізів
            свердловин.
                   Додаткові            методи          вивчення            розрізів         свердловин

            використовуються  як  допоміжні,  коли  інші  методи  дослідження  не
            застосовуються  або  їхні  дані  мають  потребу  в  підтвердженні.  Ці
            методи роблять неоціненну послугу, особливо в тих випадках, якщо

            відсутній  відбір  керна,  а  дані  дослідження  геофізичними  методами
            недостатньо інформативні.
                   До додаткових методів вивчення розрізів свердловин відносять:
            вивчення  маркуючих  горизонтів,  шламу,  гранулометричний  і

            мікромінералогічний  аналізи  порід,  вивчення  мікрофауни,  спорово-
            пилковий  аналіз,  вивчення  карбонатності  порід,  люмінесцентно-
            бітумінологічний аналіз.


                                                 2.2 Вивчення шламу


                   У  випадку  застосовування  обертового  буріння  порода,  яка
            розбурюється,  у  вигляді  дрібних  часток  або  уламків  (шламу)


                                                                                                          33
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40