Page 32 - 4291
P. 32

У лабораторних умовах застосовують і більш досконалі методи,
            наприклад  люмінесцентний  аналіз,  який  дозволяє  виявити  в  керні
            незначні частки бітуму.
                   При макроскопічному вивченні керна на наявність ознак нафти

            варто  мати  на  увазі,  що  легка  нафта,  як  правило,  характеризується
            слабкими зовнішніми проявами, але на свіжих площинах зламу зразка
            відчувається сильний запах бензину; важка нафта, навпаки, дає рясні

            ознаки, але на свіжих площинах зламу немає запаху бензину. Керни,
            взяті  з  приконтурної  зони,  зазвичай  містять  нафту  і  воду,  свіжі
            поверхні їхнього зламу вологі і добре змочуються краплею розведеної
            соляної кислоти.

                   Оцінюючи  ознаки  нафти  в  керні,  необхідно  враховувати
            можливість “помилкових” ознак, які є наслідком потрапляння в керн
            нафти під час  вивільнення прихопленого у свердловині інструмента

            за допомогою так званої нафтової ванни. Інтенсивність ознак нафти в
            кернах не можна пов’язувати з можливим дебітом свердловини, тому
            що їх кількість залежить, головним чином, від якості нафти.

                   При  вивченні  розрізу  з  метою  виявлення  нафтогазоносності  в
            процесі  буріння  свердловини  необхідно  фіксувати  глибину
            інтервалів, при проходці яких спостерігаються ознаки нафти і газу.

                   Одним  із  основних  завдань  геолога  є  вивчення  нафтових  і
            буріння газових горизонтів, які розкриваються свердловиною. Тому в
            процесі  буріння    необхідно  вести  комплексне  вивчення  бурового
            розчину,  керна,  відібраних  проб,  проводити  промислово-геофізичні

            дослідження.  Пробовідбірники  різних  конструкцій  служать  для
            виклику  припливу  рідини  з  випробовуваного  пласта,  розкритого  в
            процесі буріння свердловини, і для відбору проб пластових рідин та

            газів  із  метою  подальшого  визначення  їх  фізичних  параметрів.  Для
            лабораторних  аналізів  слід  відбирати  не  менше  2-3  л  нафти  і  1  л
            пластової води.
                   Літологічна  характеристика  порід  та  їх  стратиграфічна

            належність.  Літологічний  склад  породи  визначають  шляхом  її
            зовнішнього огляду, при цьому фіксують такі дані:
                   -  для  глин  вказують  колір,  шаруватість,  піскуватість,  густину,

            в’язкість, жирність, карбонатность та ін.;
                   -  для  пісків  і пісковиків  -  зернистість,  однорідність,  окатаність,
            склад зерен, відсутність або наявність цементу і його характеристику,

            наявність  і  склад  домішок  зерен  інших  порід,  глинистість,
            карбонатність  та  ін.  Макроскопічну  зернистість  пісків  визначають


                                                                                                          30
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37