Page 39 - 4291

РОЗДІЛ 3

ПРОМИСЛОВО - ГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
СВЕРДЛОВИН

Геофізичні методи, які використовують для вивчення
геологічних розрізів свердловин, поділяються на електричні, магнітні,
радіоактивні, акустичні та термічні. Найбільш поширеними є

електричні та радіоактивні методи.

3.1 Електричні методи дослідження розрізів свердловин

Електричні методи дослідження розрізів свердловин базуються
на вивченні електричних властивостей гірських порід, до яких
належать питомий електричний опір або електропровідність,

абсолютна діелектрична проникність, природна електрохімічна
активність та інші. При цьому виділяють методи позірного (уявного)
опору, метод потенціалів самочинної поляризації, методи опору

заземлення і потенціалів зумовленої (викликаної) поляризації та
діелектричні методи.

Методи позірного (уявного) опору
Позірний питомий електричний опір – це істинний питомий
опір такого фіктивного однорідного ізотропного середовища, в

якому при постійних відстанях між електродами зонда і постійній
силі струму виникає така сама різниця потенціалів, як і в
досліджуваному неоднорідному середовищі.
Виміри позірного опору  в свердловині проводяться за
по
допомогою так званих звичайних зондів ПО – приладів, що
складаються з чотирьох електродів. Зазвичай три електроди

знаходяться безпосередньо в свердловині, а четвертий заземлюється
на поверхні. Два електроди A і B слугують для створення
електричного поля і називаються струмовими або живильними,
електроди M і N призначені для вимірювання потенціалів

електричного поля та називаються вимірювальними або
приймальними. Однотипні електроди (A, B та, відповідно, M, N)
називаються парними. Відстань між електродами вимірюється в

метрах.
Залежно від співвідношення відстаней між електродами зонди
поділяються на потенціал-зонди та градієнт-зонди (рис. 3.1).

37