Page 67 - 4290

правило, відмічаються номінальними значеннями діаметра.
Тільки сильноглинистим різновидам мергелю відповідають іноді
збільшені покази на кавернограмі. Іноді підвищеними показами
характеризуються на цих кривих також пласти твердих, але

крихких мергелів, що залягають серед глинистих порід.
Вапняки і доломіти. Геофізичними характеристиками
вапняки і доломітиу дуже схожі між собою, тому при каротажі ці

породи об'єднують в одну групу - карбонатні породи. Карбонатні
породи з невеликим опором, як правило, представлені
глинистими або високопористими різновидами, насиченими
соленою водою.

Опір карбонатних порід значно перевершує опір теригенних
порід, внаслідок чого на діаграмах опору пласти вапняків і
доломіту, що залягають серед теригенних порід,

характеризуються високими показами.
Особливо високим опором володіють кристалічні і
окременілі вапняки. Зниження його величини спостерігається

навпроти рихлих високопористих і тріщинуватих, а також
доломітизованих вапняків, навпроти ракушняків і відкладів
крейди, насичених високомінералізованими водами.

Значні домішки глин у щільних карбонатних породах
знижують значення їх питомого опору.
Величина амплітуди аномалій ПС і її знак визначається в
основному, відносною глинистістю карбонатних порід. Із

збільшенням глинистості амплітуда відхилення кривої ПС
знижується. Сильно глинисті карбонатні породи
характеризуються на кривій ПС, як і глини, додатною аномалією

ПС.
Крива ПС навпроти карбонатних порід зазвичай
ускладнюється впливом пластів високого опору і загалом
малохарактерна.

На діаграмах мікрозондів вапняки і доломіт, що залягають у
піщано-глинистих породах, відмічаються високими значеннями
уявних опорів.

Пористі проникні різновиди вапняків і доломіту
виділяються на діаграмах мікрозондів за більш низькими
уявними опорами, ніж щільні непроникні карбонатні породи, а

також за наявністю навпроти них позитивних приростів.

64