Page 64 - 4290

15 Омм, а мінімальні не опускаються нижче 1-1,5 Омм. Середня
їх величина зазвичай складає близько 3 Омм.
У піщано-глинистих розрізах опір глин, що залягають на

невеликій глибині, більш низький у порівнянні з опором
вміщуючих піщаних порід. На великих глибинах глини, як
правило, володіють більш високим питомим опором, ніж

водоносні піски і рихлі пісковики. Це обумовлено ущільненням
глин із глибиною під впливом тиску порід, що залягають вище.
Питомий опір глин близький до опорів розчинів, що

заповнюють свердловини (як правило, 1-3 Омм). Тому величини
уявних опорів, одержані навпроти пластів глин, майже не
відрізняються від істинних.

Аргіліти і глинисті сланці характеризуються більш
високими опорами, ніж глини, що пояснюється більшою мірою їх
ущільнення. Уявний опір дуже щільних глинистих сланців

досягає декількох десятків Омм.
Піщані і алевритисті глини за даними електричного
каротажу майже не відрізняються від чистих глин; об’єм

домішків піщаних і алевритових фракцій зазвичай дещо знижує
пористість глин, внаслідок чого їх опір дещо вищий, ніж у чистих
глин.
На діаграмах ПС глини і глинисті породи (глинисті сланці,

аргіліти та ін.) характеризуються, як правило, позитивними
значеннями природних потенціалів, які утворюють на діаграмі
ПС пряму, паралельну до осі глибин (лінію глин).

В глинистих породах домішки піщаних і алевритистих
фракцій, а також карбонатного матеріалу не змінюють їх
характеристики по кривих ПС, внаслідок чого піщані і
алевритисті глини не відрізняються на цих кривих від чистих

глин.
На діаграмах гама-каротажу глини і глинисті сланці
характеризуються найвищими показами, тому гама-каротаж

часто використовують для виділення в розрізі свердловин,
особливо обсажених, глинистих порід.
На діаграмах мікрозондування глини характеризуються

мінімальними значеннями уявних опорів. Це зазвичай пов'язано з
утворенням каверн навпроти глинистих пластів внаслідок їх

61