Page 72 - 4290

Виділення нафтогазоносних і газоносних горизонтів

Для виділення в розрізі свердловин нафтоносних і

газоносних пластів і оцінки нафтогазонасиченості
використовують комплексні дані геофізичних, геохімічних і
геологічних досліджень.

Кількісна оцінка нафтогазонасиченості порід за допомогою
геофізичних досліджень проводиться за даними методу опорів.
Уявний опір нафтогазоносного пласта залежить від процентного
вмісту в порах породи нафти, газу, води, мінералізації пластових

вод, пористості породи, структури порового простору та ін.
Уявний опір нафтогазоносних порід за інших рівних умов
пропорційний питомому опору води, що насичує породу. Тому

уявний опір нафтогазоносного пласта не відображає ступінь
нафтогазонасичення. Породи, що володіють різною нафтогазо-
насиченістю, можуть характеризуватися однаковими опорами, а

за однакової нафтогазонасиченості – різними опорами. Тому, для
виділення нафтоносних і газоносних порід замість питомого
опору розглядають відношення опору нафтогазоносного пласта

(пори якого заповнені нафтою або газом і залишковою водою) до
опору цього ж пласта при 100%-ому заповненні його пор водою
тієї ж мінералізації за тієї ж температури. Це відношення
називають коефіцієнтом збільшення опору, що показує у скільки

разів збільшується уявний опір водоносного колектора при
частковому насиченні об'єму його пор нафтою або газом.
За величиною коефіцієнта збільшення опору можна

визначити коефіцієнт нафтогазоносиченості пласта.
Коефіцієнт збільшення опору пласта залежить від ступеня
нафтогазоносиченості пласта і характеру розподілу в ньому води,
нафти і газу, а отже, від структури порового простору, літолого-

петрографічних властивостей порід і фізико-хімічних
властивостей пластової рідини.
Зазвичай для оцінки коефіцієнта збільшення опору пласта

використовують найвірогідніше значення питомого опору
водоносного пласта, визначене на кривій розподілу, отриманій
шляхом лабораторного вимірювання питомого опору

69