Page 55 - 4290
P. 55

використовують для розчленування розрізів відкладів і особливо
                  для палеогеографічних побудов.
                         При  відборі  зразків  порід  для  спорово-пилкового  аналізу
                  необхідно запобігати забрудненню зразка стороннім матеріалом.

                         Вивчення  карбонатності  порід.  Карбонатні  породи  –
                  вапняки,  доломіти,  доломітизовані  вапняки  та  ін.  дуже  важко
                  розрізняти  при  зовнішньому  огляді.  Л.  Г.  Берг  запропонував

                  розпізнавати їх за даними розробленого ним газоволюметричного
                  аналізу.  Сутність  аналізу  полягає  у  визначенні  обсягу  газу,  що
                  виділяється  з  породи  за  даного  температурного  ступеня,  і
                  кількості  речовини,  що  виділяє  цей  газ  за  тієї  ж  температури,

                  якщо  відома  загальна  кількість  узятої  для  аналізу  речовини.
                  Співвідношення об’ємів газу, що виділився за різних температур,
                  дає      можливість           обчислити           процентне          співвідношення

                  компонентів,  що  виділяють  газ  за  цих  температур.  Наприклад,
                  для  дослідження  доломіту,  у  якому  передбачається  наявність
                  гіпсу,  сидериту  і  вільного  магнезиту,  потрібно  досліджувати

                  п’ять температурних ступенів і відповідно мати п’ять печей.
                         Перший  ступінь  призначений  для  розкладання  гіпсу  з
                  виділенням  із  нього  кристалізованої  води;  верхня  межа
                                                                          0
                  температури повинна бути близько 300  С, тому що гіпс втрачає
                  воду за цієї температури.
                         Другий  ступінь  необхідний  для  розкладання  сидериту  з
                                                                                                         0
                  виділенням  вуглекислоти  за  температури  близько  560  С;
                                                                       0
                  нагрівання необхідно доводити до 600  С.
                         Третій  ступінь  служить  для  розкладання  вільного,  не
                  зв’язаного  з  доломітом  магнезиту;  виділення  вуглекислоти  в
                                                                                                         0
                  цьому  випадку  відбувається  за  температури  близько  650  С;
                                                                       0
                  нагрівання необхідно доводити до 700  С.
                         Четвертий ступінь застосовують для розкладання магнезиту,
                  що  входить  до  складу  доломіту;  виділення  вуглекислоти

                  відбувається  за  температури  близько  750                          0 С;  нагрівання
                                                              0
                  необхідно доводити до 800-820  С.
                         П’ятий ступінь призначено для розкладання кальциту, який

                  входить  як  до  складу  доломіту;  розкладання  відбувається  за
                                                        0
                  температури близько 1000  С; нагрівання необхідно доводити до
                                 0
                  1050-1100  С.







                                                              52
   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60