Page 52 - 4290

4) дрібнозернистий пісок, d = 0,250,1 мм.
Отримані фракції вивчають під бінокуляром для з’ясування
ступеня окатаності зерен і кількості (переважання у фракції)
окатаних, напівокатаних і кутуватих часток породи. При

використанні даних гранулометричного аналізу вважають, що
стратиграфічно однойменні пласти в однакових умовах

відкладання містять зерна однакові за величиною.
Практика свідчить, що одержати пошарову характеристику
порід, розглянутим методом не вдається, тому що нерідко пласти
різних стратиграфічних горизонтів мають однаковий

гранулометричний склад. Зазначений метод можна застосовувати
для характеризування крупних інтервалів розрізу: окремих пачок,
світ, іноді маркуючих горизонтів. Тому він має допоміжне

значення. Більше значення гранулометричний аналіз має при
розгляді умов формування осадів, джерел зносу матеріалу та ін.
Результати гранулометричного аналізу зручно зображати на
графіку: вздовж осі ординат відкладати глибини свердловини, а

вздовж осі абсцис - вміст фракцій у відсотках; окремі фракції у
цьому випадку можна виділяти різними умовними позначками.

Мікромінералогічний, мікрофауністичний і
спорово-пилковий аналіз порід

Мікромінералогічний аналіз порід. Для цього аналізу

використовують фракції гранулометричного складу порід.
Найбільше значення для характеристики розрізу має група
важких мінералів. Для виділення важких мінералів фракції

обробляють важкими рідинами - бромоформом густиною
3
3
2900 кг/м , рідиною Туле густиною 3170 кг/м , йодистим
3
метиленом густиною 3330 кг/м та ін.
Легку фракцію, що спливає при обробці бромоформом,
досліджують менш ретельно; у ній, однак, у першу чергу
необхідно враховувати кількісний вміст кварцу і глауконіту. У

важкій фракції наявні ільменіт, магнетит, гематит, піроксени,
амфіболи, циркон, гранат, пірит та ін. Найбільший інтерес
викликають рідкі мінерали – топаз, андалузит, дистен, монацит
та інші.

49