Page 51 - 4290
P. 51

визначення  літологічного  складу  за  зовнішніми  ознаками  шлам
                  піддається мікроскопічному дослідженню.
                         Внаслідок  недосконалості  системи  очищення  бурового
                  розчину  частина  вибуреної  породи  може  потрапити  до

                  приймальної  ємності  на  початку  всмоктувальної  лінії  насоса,
                  звідки  вона  разом  із  буровим  розчином  знову  закачується  у
                  свердловину  буровими  насосами. Таким  чином,  у  промивальній

                  рідині, що виходить із свердловини, можуть бути частки породи,
                  що  не  відповідають  складу  даного  інтервалу.  Щоб  установити
                  ступінь  забруднення  глинистого  розчину,  необхідно  кожні  30  м
                  проходки відбирати його проби з приймальної ємності.

                         Шляхом вивчення шламу можна встановити лише загальний
                  літологічний склад порід і їхню зміну по розрізу, а іноді вловити
                  уламки порід, що характеризують маркуючі горизонти. Детальну

                  пошарову  характеристику  порід  цим  методом  одержати  не
                  вдається, оскільки уламки крупніші 0,3 мм, відстають від потоку
                  бурового розчину. Це ускладнює прив’язку отриманих уламків до

                  глибини  їх  залягання.  При  взятті  шламу  варто  відзначати
                  глибину, що відповідає положенню вибою свердловини на даний
                  момент.  Облік  запізнювання  винесення  шламу  при  записах

                  глибини  свердловини  не  проводиться;  він  визначається  в
                  кожному окремому випадку за практичними даними.
                         Гранулометричний аналіз порід. При цьому аналізі в шламі
                  визначається відсотковий вміст часток порід різної величини, як

                  правило, ситовим методом. Цей метод дозволяє виділити піщану
                  (псамітову) фракцію з розміром часток 0,1 мм і більше. Фракція
                  менше  0,1  м  часто  враховується  в  загальному  об’ємі  піску  без

                  поділу  на  більш  дрібні  фракції.  Для  виділення  алевритової
                  (0,1-0,01  мм)  і  пелітової  (менше  0,01  мм)  фракцій,  іноді
                  використовують різні методи (гідравлічні, відмулювання та ін.),
                  тому що сит з отворами діаметром менше 0,1 мм не існує.

                         Псамітову  фракцію  за  крупністю  зерен  можна  розділити  в
                  такий спосіб (за  Г. Н. Каменським):
                         1)  крупнозернистий  пісок,  розмір  часток  уперед  зерна,

                           d = 21 мм;
                         2) грубозернистий пісок, d = 10,5 мм;

                         3) середньозернистий пісок, d = 0,50,25 мм;







                                                              48
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56