Page 47 - 4290

лабораторіях на зразках керна. Для таких зразків складають
окремі етикетки. Зразки необхідно відбирати в кількості,
пропорційній товщині літологічних різновидів (пісковик,
глинистий пісковик, вапняк та ін.), що складають продуктивний

пласт, горизонт, світу. При відносно однорідному розрізі
продуктивного пласта зразки відбираються рівномірно.
Якщо продуктивний горизонт характеризується різко

неоднорідною будовою по розрізу, його колекторські властивості
за керном повинні вивчатися окремо для кожного із пластів, що
складають даний горизонт.
Структурні особливості порід і умови їх залягання. Про

умови залягання порід на глибині судять на підставі даних
вимірювання кута падіння порід у керні й вивчення структурних
особливостей зразка. Кут падіння порід у керні заміряють

гірничим компасом, роблячи попередньо відкол по площині
нашарування порід. При вимірюванні кута падіння керн
тримають вертикально. Якщо відкол одержати не вдається, то кут

падіння заміряють за наявними прошарками різних порід.
Брекчієвидна будова “дзеркала” ковзання, а також жили і
прожилки кальциту, гіпсу та ін. свідчить про порушення

нормального залягання порід. На це може вказувати і часта зміна
кутів падіння в невеликому інтервалі розрізу, що отримала назву
“гри” кутів.
При проходженні зон порушень часто трапляються

поглинання бурового розчину (втрата циркуляції), а також
обвалювання.
При вивченні умов залягання порід необхідно враховувати

кривизну стовбура свердловини. Так, у керні, піднятому зі
свердловини, викривленої вверх у напрямку підняття порід,
заміряний кут падіння буде меншим істинного (рис. 2.1 а). У

цьому випадку істинний кут падіння порід () буде дорівнювати
заміряному по керну () плюс кут викривлення свердловини ().
Якщо свердловина викривлена вниз у напрямку падіння пластів,

то заміряний у керні кут падіння буде більшим від істинного на
величину кута викривлення свердловини (рис. 2.1 б).

44