Page 177 - 4288

ПОДІЛ (РОЗПОДІЛ) ОСНОВНОГО ІНДЕКСУ УДК (ДЕЛЕНИЕ
ОСНОВНОГО ИНДЕКСА УДК; MAIN UDC NUMBER (SUB) DIVISION)
– процес розбивання (деталізації) об’єктів класифікування і відповідних їм
основних індексів в Універсальний десятковій класифікації на дрібніші
частини.
ПОЗАБАЛАНСОВИЙ РАХУНОК (ЗАБАЛАНСОВЫЙ (ВНЕБА-
ЛАНСОВЫЙ) СЧЕТ; BELLOW-LINE ACCOUNT) – частина оборотніх
коштів у вигляді валютного фонду (як право на валюту), яка може бути
реалізована при внесенні відповідної суми в рублях; відображається на
спеціальних банківських рахунках.
ПОЗАРИНКОВІ ФОНДИ (ВНЕРЫНОЧНЫЕ ФОНДЫ, NON-
MARKET FUNDS AND RESOURCES) – частина товарних фондів, що
надходить у споживання та на інші цілі, минаючи роздрібну мережу
державної влади і кооперативної торгівлі. До них відносяться: фонди
постачання армії; фонди промислового споживання (продукція,
використовувана в якості допоміжних матеріалів при виробництві інших
товарів); фонди, за рахунок яких забезпечуються соціально-культурні
бюджетні організації; фонди спецодягу та спецвзуття; експорт; державний
резерв.
ПОКАЖЧИК (УКАЗАТЕЛЬ; POINTER, INDICATOR) – 1. Напис
або який-небудь знак (стрілка, тичка і т. ін.), що вказує на напрям руху,
розташування чого-небудь і т. ін. || Посилання, адреса зв’язку. 2. Курсор.
3) Довідник або довідковий перелік (список). || Довідкова книжка або
довідковий список, доданий до книжки. Бібліографічний покажчик .
Алфавітний покажчик (алфавитный указатель; alphabetic index)
– словник дескрипторів або ключових слів інформаційно-пошукового
тезауруса, систематизованих за абеткою.
Зворотний покажчик (обратный указатель; backward pointer) – у
ланцюгових списках – покажчик, що посилається на елемент списку, який
передує даному елементу в порядку логічної вибірки.
Ієрархічний покажчик (иерархичный указатель; hierarchical
pointer) – сукупність класів семантично зв’язаних між собою дескрипторів
або ключових слів, впорядкованих за алфавітом дескрипторів, що
відображають вершини класів.
ПОКАЖЧИК ЦИТОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (УКАЗАТЕЛЬ
ЦИТИРОВАННОЙ ЛИТЕРАТУРЫ; CITATION INDEX) –
бібліографічний посібник, побудований таким чином, що кожний автор і
його публікація поставлені у відповідності других авторів і їх публікацій, в
яких згадується і / або цитуються роботи перший; розкриває внутрішні
зв’язки між документами, зафіксовані у бібліографічних посиланнях.
ПОКАЗНИК (ПОКАЗАТЕЛЬ; FACTOR, INDEX) – у системах
обробки інформації – складова одиниця інформації, утворена реквізитом-
основою та реквізитами-ознаками, що відносяться до нього.

176