Page 135 - 4288

зв'язків, адресні таблиці і т. п. СУБД використовує метадані в процесі
роботи з базою даних.
Метадані довідника (метаданные справочника; directory menu) –
дані про словник-довідник даних, що відображають місце розташування
даних, їх внутрішнє представлення і способи доступу до них.
МЕТАТЕОРІЯ (МЕТАТЕОРИЯ; METATHEORY) – теорія, котра
аналізує структуру та методи будь-якої іншої теорії. Наприклад,
математика, металогіка і т.д. Задача метатеорії – встановити кордони
області додатку даної теорії, відповісти на питання її узгодженості та
повноті, дослідити (встановити) способи введення її основних понять та
доказів.
МЕТОД (МЕТОД; METHOD) – система принципів та прийомів
пізнавально-теоретичної та практичної діяльності.
Евристичний метод (эвристический метод; heuristic method) –
метод вирішення задачі або проблеми шляхом спроб та помилок.
Метод вагових коефіцієнтів (метод весовых коэффициентов;
weight coefficient method) – метод при якому для аналізу, вибору або
оцінки кожного із більшості показників призначається визначений ваговий
коефіцієнт в залежності від значущості (ваги) показника.
Метод експертних оцінок (метод экспертных оценок; expert
estimation method) – метод приблизної оцінки якості системи, який
полягає1у виборі показників якості, визначенні спеціалістами-експертами
якісної та кількісної важливості (ваги) кожного з показників та вичислення
оцінки.
Метод резолюцій (метод резолюций; resolution method) – в
експертних системах – метод маніпулювання значеннями, заснований на
використанні правил висновку – резолюції.
МЕТОД ДЕЛФІ (МЕТОД ДЕЛЬФИ; DELPHY TECHNIQUE) –
послідовне анкетування думок експертів про перспективи якогось об’єкта з
метою виявлення переважаючого судження спеціалістів, що усуває прямі
дебати, але дозволяє експертам періодично оцінювати свої судження з
врахуванням відповідей і доказів колег.
МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ (МЕТОДЫ
ИЗУЧЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ПОТРЕБНОСТЕЙ; METHODS
OF STUDYING OF INFORMATION NEEDS) – поділяються на дві групи:
прямі та непрямі. До першої групи відносяться наступні методи:
анкетування, інтерв’ювання, використання рубрикаторів, карт зворотнього
зв’язку, а також уніфікованих бланків запитів чи технічних завдань на
інформаційне забезпечення. Другу групу складають методи, засновані на
вивченні планово-директивних документів, документів, які не
публікуються (звіти з НІР, ОКР, пояснювальні записки, протоколи
випробувань та ін.), матеріалів обговорення науково-технічної та
виробничої діяльності.

134