Page 156 - 4276
P. 156

Важкогорючі  –  це  речовини  та  матеріали,  які  здатні  до
            займання  в  повітрі  від  джерела  запалювання,  однак  після  його
            вилучення  не  здатні  до  самостійного  горіння.  До  них  належать
            матеріали,  які  містять  горючі  та  негорючі  складові  частини,
            наприклад асфальтобетон, фіброліт.
                   Горючі - речовини та матеріали, які здатні до самозаймання, а
            також займання від джерела запалювання і самостійного горіння після
            його  вилучення.  До  них  належать  всі  органічні  матеріали.  В  свою

            чергу горючі матеріали поділяються на легкозаймисті, тобто такі, які
            займаються від джерела запалювання незначної енергії (сірник, іскра)
            без  попереднього  нагрівання,  та  важкозаймисті,  які  займаються  від
            порівняно потужного джерела запалювання.
                   Температура  спалаху  -  найнижча  температура  горючої

            речовини,  при  якій  над  її  поверхнею  утворюються  пари  або  гази,
            здатні  спалахнути  від  джерела  запалювання,  але  швидкість  їх
            утворення  ще  недостатня  для  стійкого  горіння.  За  температурою
            спалаху розрізняють:
                   – легкозаймисті рідини (ЛЗР)  - рідини, які мають температуру
            спалаху, що не перевищує 61 С у закритому тиглі (бензин, ацетон,
            етиловий спирт).

                   – горючі рідини (ГР) - рідини, які мають температуру  спалаху
            понад 61С у закритому тиглі або 66С у відкритому тиглі (мінеральні
            мастила, мазут, формалін).
                   Температура спалахування - найнижча температура речовини,

            при якій вона виділяє горючі гази і пари з такою швидкістю, що після
            їх запалення виникає стійке горіння.
                   Температура  самоспалахування  -  найнижча  температура
            речовини,  при  якій  відбувається  різке  збільшення  швидкості
            екзотермічних реакцій, що призводить до виникнення полум’янистого
            горіння.  Температури  спалаху  та  спалахування  належать  до
            показників  пожежовибухонебезпечності  лише  рідин  та  твердих

            речовин.
                   Важливими               показниками,               що           характеризують
            пожежовибухонебезпечні  властивості  газів,  рідин  та  пилу,  є
            концентраційні межі поширення полум’я (запалення).
                   Нижня (НКМ) та верхня (ВКМ) концентраційні межі поширення
            полум’я  –  це  мінімальна  та  максимальна  об’ємна  (масова)  доля

            горючої речовини у  суміші з даним окислювачем, при яких можливе
            займання  (спалахування)  суміші  від  джерела  запалювання  з



                                                         156
   151   152   153   154   155   156   157   158   159   160   161