Page 155 - 4276
P. 155

Теплове самозаймання – виникає при зовнішньому нагріванні
                  речовини  на  певній  відстані  (через  повітря).  При  цьому  речовина
                  розкладається, адсорбує і в результаті дії процесів оксидування само-
                  нагрівається. При температурі близько 100 С дерев’яна тирса, ДВП
                  та деякі інші речовини схильні до самозаймання. Захист від теплового
                  самозаймання - запобігання нагріву матеріалів від зовнішніх джерел
                  тепла.

                         Мікробіологічне  самозаймання  відбувається  в  результаті
                  самонагрівання,  що  спричинене  життєдіяльністю  мікроорганізмів  в
                  масі речовини. До мікробіологічного самозаймання схильні речовини
                  рослинного  походження  (в  основному  не  висушені)  –  сіно,  зерно,
                  тирса, торф.

                         Хімічне  самозаймання  виникає  внаслідок  дії  на  речовину
                  повітря,  води,  а  також  при  взаємодії  речовин.  Наприклад,
                  самозаймаються  промаслені  матеріали  (ганчір’я,  дерев’яна  тирса,
                  навіть  металеві  ошурки).  Внаслідок  оксидування  масел  киснем
                  повітря  відбувається  самонагрівання,  що  може  призвести  до
                  самозаймання. До речовин, що здатні самозайматися при дії на них
                  води,  відносяться  калій,  натрій,  цезій,  карбіди  кальцію  та  лужних
                  металів та ін.  Ці речовини при взаємодії  з  водою  виділяють  горючі

                  гази,  які  нагріваючись  завдяки  теплоті  реакції,  самозаймаються.  До
                  речовин,  що  призводять  до  самозаймання  при  взаємодії  з  ними,
                  належать  газоподібні,  рідкі  та  тверді  окислювачі.  Наприклад,
                  стиснутий кисень викликає самозаймання мінеральних мастил, які не
                  самозаймаються на повітрі.


                         4 Показники           пожежовибухонебезпечності                  речовин         та
                  матеріалів

                         Відповідно            до         ГОСТ            12.1.044-84           оцінюють
                  пожежовибухонебезпечність  усіх  речовин  та  матеріалів  залежно  від
                  агрегатного  стану:  газ,  рідина,  тверда  речовина  (пил  виділено  в

                  окрему групу). Тому і показники їхньої пожежовибухонебезпечності
                  будуть  дещо  різні.  Перш  за  все  визначають  групу  горючості  даної
                  речовини. За цим показником всі речовини та матеріали поділяються
                  на негорючі, важкогорючі та горючі.
                         Негорючі  –  речовини  та  матеріали,  не  здатні  до  горіння  на
                  повітрі  нормального  складу.  Це  неорганічні    матеріали,  гіпсові

                  конструкції.



                                                               155
   150   151   152   153   154   155   156   157   158   159   160