Page 154 - 4276

Окисник разом з горючою речовиною утворює так зване горюче
середовище, яке здатне горіти після видалення джерела запалювання.
Тому система запобігання пожежі включає такі 2 основні напрямки:
запобігання утворення горючого середовища і запобігання
виникнення в цьому середовищі (чи внесення в нього) джерела
запалювання.
Різновидності горіння. Розрізняють такі різновидності горіння:

вибух, детонація, спалах, займання, спалахування, самозаймання,
самоспалахування, тління.
Вибух – надзвичайно швидке хімічне перетворення, що
супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів,
здатних виконувати механічну роботу. В основному ця механічна

робота зводиться до руйнувань, які виникають при вибуху і
обумовлені утворенням ударної хвилі – раптового стрибкоподібного
зростання тиску. При віддаленні від місця вибуху механічна дія
ударної хвилі послаблюється.
Детонація – це горіння, яке поширюється зі швидкістю кілька
тисяч метрів за секунду. Виникнення детонації пояснюється
стисненням, нагріванням та переміщенням незгорілої суміші перед

фронтом полум’я, що призводить до прискорення поширення полум’я
і виникнення в суміші ударної хвилі. Таким чином, наявність
достатньо потужної ударної хвилі є необхідною умовою для
виникнення детонації, оскільки в цьому випадку передача теплоти в
суміші здійснюється не шляхом повільного процесу теплопровідності,
а шляхом поширення ударної хвилі.

Спалах – швидке згоряння горючої суміші без утворення
стиснутих газів, яке не переходить у стійке горіння.
Займання – виникнення горіння під впливом джерела
запалювання.
Спалахування – займання, що супроводжується появою
полум’я.
Самозаймання – початок горіння без впливу джерела

запалювання.
Самоспалахування – самозаймання, що супроводжується
появою полум’я.
Тління – горіння без випромінювання світла, що як правило,
розпізнається з появою диму. Залежно від внутрішнього імпульсу
процеси самозаймання (самоспалахування) поділяються на теплові,

мікробіологічні та хімічні.

154