Page 34 - 4272

Темперамент накладає відбиток на способи поведінки і спілкування,
наприклад, сангвінік майже завжди - ініціатор у спілкуванні, почуває себе в
компанії незнайомих людей невимушено, нова незвична ситуація його
тільки збуджує, а меланхоліка, навпаки, лякає, бентежить, він губиться в
новій ситуації, серед нових людей. Флегматик також важко спізнається з
новими людьми, свої почуття виявляє мало і довго не помічає, що хтось
шукає приводу познайомитися з ним.
Характер (від грец. «риса, відбиток») - це сукупність відносно сталих
психологічних рис людини, які виявляються в різноманітних сферах її
духовного життя і діяльності. Характер людини виявляється в її суспільній
діяльності, суспільних відносинах. Тому знати характер особистості дуже
важливо. Це дає змогу передбачати, як вона поводитиметься за певних
умов, чого від неї можна чекати, як вона виконуватиме доручення тощо.
Характер як одна з істотних особливостей психічного складу
особистості є цілісним утворенням, що характеризує людське «Я» як
єдність.
Важливе значення у визначенні характеру має ставлення людини до
праці, своєї справи, до інших людей, до себе. Людина не є тим, що вона
говорить про себе, або ж інші говорять про неї. Оцінити людину можна
насамперед за тим, що вона робить і як вона це робить, тобто за її
ставленням до роботи. У процесі виконання роботи виявляються
різноманітні риси характеру: ініціативність, наполегливість, працелюбність
(або лінощі), прагнення до подолання труднощів (або страх перед
труднощами), сумлінність, акуратність тощо.
Ставлення до інших людей виявляється у міжособистісних стосунках і
залежить від обставин і оцінювання вчинків як позитивних, так і
негативних. За характером взаємостосунків люди бувають щирими
(нещирими), відкритими (або замкнутими), відвертими (або потайливими),
чуйними (нечуйними), доброзичливими (недоброзичливими), довірливими
(недовірливими), похмурими, ввічливими.
Ставлення людини до самої себе залежить від рівня розвитку
самосвідомості, здатності оцінювати себе. Вони теж мають різні прояви:
позитивні й негативні. Розрізняють такі риси характеру: почуття власної
гідності, скромність (або самовпевненість), образливість, егоцентризм
(тобто постійна зосередженість на собі та своїх переживаннях), егоїзм
тощо.

34