Page 30 - 4272
P. 30
Пристрасть має двоїсту природу та включає два почуття: активність і
пасивність. З одного боку, пристрасть захоплює, бере в полон людину,
примушує страждати, а, з іншого боку, є стимулом для діяльності,
активності, самопрояву особистості. Пристрасть може бути спрямована на
іншу людину, якусь ідею, наукові дослідження. мистецтво, служіння
Богові, спортивні досягнення і т.п.
3.4. Воля - свідома цілеспрямована активність особистості, зумисна
зосередженість усіх психічних процесів. Це внутрішня активність психіки,
пов'язана з вибором мотивів, цілепокладанням, прагненням до досягнення
мети, зусиллям до подолання перешкод, мобілізацією внутрішньої
напруженості, здатністю регулювати спонукання, можливістю приймати
рішення, гальмуванням небажаних поведінкових реакцій.
Воля включає дві функції:
- Спонукальна функція забезпечує активність людини для досягнення
мети.
- Гальмівна функція виявляється у стримуванні небажаних
поведінкових проявів.
Основні положення про вивчення волі як вищої психічної функції:
1. Воля є продуктом суспільно-історичного розвитку людини. Її
формування пов'язане з появою трудової діяльності.
2. Воля не є природженою чи генетично даною здатністю, вона
формується в процесі життя, в реальній діяльності, яка потребує розвитку
певних особистісних якостей і навичок свідомої саморегуляції.
3. Вольова регуляція - це свідома регуляція, опосередкована знаннями
людини про зовнішній світ, про свої цінності й можливості, на підставі
яких здійснюється передбачення та оцінка наслідків активності
особистості.
4. Розвиток волі тісно пов'язаний з розвитком мислення, уяви, емоцій,
мотиваційно-смисловою сферою, з розвитком свідомості та самосвідомості,
загального розвитку особистості.
Критерії волі:
1. вольові дії - цілесрямована поведінка;
2. вибір мотивів і цілей - ціннісна спрямованість особистості;
30