Page 31 - 4272
P. 31

3.  регуляція  внутрішніх  станів  людини,  її  дій  та  різних  психічних
                     процесів  -  підпорядкування  інших  (зайвих  або  небажаних)  прагнень  для
                     виконання одного вольового рішення;
                           4.  вольові  якості  особистості  -  це  відносно  стійкі,  незалежні  від
                     конкретної  ситуації    психічні  утворення,  що  засвідчують  досягнутий
                     особистістю  рівень  свідомої  саморегуляції  поведінки  та    її  влади  над
                     собою.
                           Позитивні  вольові  якості:  наполегливість,  цілеспрямованість,
                     витримка,  енергійність,  принциповість,  ініціативність,  самостійність,
                     рішучість, організованість, терплячість, сміливість.
                           Негативні:     безпринципність,     безініціативність,   нестриманість,
                     упертість, негативізм, боязкість, слабкість самоконтролю.
                            Крайній  ступінь  слабовілля  відноситься  до  патопсихологічних
                     симптомів:  це  абулія  -  нездатність  прийняти  рішення;  та  апраксія  -
                     порушення цілеспрямованості дій. Усі ці симптоми викликані  розладами в
                     діяльності  головного  мозку,  точніше  динамічним  розладом  між
                     нейроактивністю кори великих півкуль та підкіркою.

                           3.5.  Темперамент  –  сукупність  індивідуально-психологічних
                     характеристик,  що  виявляються  у  силі,  швидкості  та  врівноваженості
                     нервових процесів.
                           Вчення  про  темперамент  виникло  у  давнину.  Давньогрецький  лікар
                     Гіппократ  (V  ст.  до  н.е.),  а  потім  римський  лікар  Гален  (II  ст.  до  н.е.),
                     спостерігаючи  індивідуальні  особливості  поведінки  людини,  зробили
                     спробу  описати  і  пояснити  ці  особливості.  Гіппократ  вважав,  що  в  тілі
                     людини є чотири рідини: кров, слиз, жовч і чорна жовч. Домінування однієї
                     з них і визначає темперамент людини.
                           Назви  темпераментів  походять  від  назв  рідин:  холеричний
                     темперамент – походить від латинського слова chole (жовч), сангвінічний –
                     від sanquis (кров), флегматичний – від phlegma (слиз), меланхолічний – від
                     melas chole (чорна жовч). Назви темпераментів збереглися до наших днів.
                            Академік  І.П.Павлов  вивчив  фізіологічні  основи  темпераменту,
                     звернувши  увагу  на  залежність  темпераменту  від  типу  нервової  системи.
                     Він показав, що два основні нервові процеси - збудження і гальмування -
                     відображають  діяльність  головного  мозку.  Від  народження  вони  в  усіх
                     різні:  за  силою,  взаємною  врівноваженістю,  рухливістю.  Залежно  від

                                                           31
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36