Page 26 - 4272

спільного у антропоїдів і сліпонароджених дітей. Ці спостереження лягли в
основу теорії емоцій, яка отримала назву еволюційної. Емоції відповідно до
цієї теорії з'явилися в процесі еволюції живих істот як життєво важливі
пристосувальні механізми, що сприяють адаптації організму до умов і
ситуацій його життя.
У більш пізніх дослідженнях виявилося, що з усіх структур головного
мозку з емоціями найбільше функціонально пов'язаний гіпоталамус і
центральні частини лімбічної системи. В експериментах, проведених на
тваринах, було встановлено, що електричними впливами на ці структури
можна керувати емоційними станами, такими, як гнів, страх.
Емоції, як виявилося, регулюють діяльність, виявляючи цілком
визначений на неї вплив в залежності від характеру та інтенсивності
емоційного переживання. Д.О.Хеббу вдалося експериментальним шляхом
одержати криву, яка має залежність між рівнем емоційного збудження
людини і успішністю його практичної діяльності.
Між емоційним збудженням і ефективністю діяльності людини існує
криволінійна залежність (крива нормального розподілу). Для досягнення
найвищого результату в діяльності небажані як занадто слабкі, так і дуже
сильні емоційні порушення. Для кожної людини (а в цілому і для всіх
людей) є оптимум емоційної збудливості, що забезпечує максимум
ефективності в роботі. Оптимальний рівень емоційного збудження, у свою
чергу, залежить від багатьох факторів: від особливостей виконуваної
діяльності, від умов, в яких вона протікає, від індивідуальності і від багато
чого іншого. Занадто слабка емоційна збудженість не забезпечує належної
мотивації діяльності, а надто сильна руйнує її, дезорганізує і робить
практично некерованою.
Глибоке експериментальне обґрунтування умовно-рефлекторного
механізму емоцій дав І.П.Павлов. Від довів, що емоційні реакції мають
своєю основою спільну діяльність кори і підкірки з їхніми складними
рефлекторними зв'язками, а кора виконує регулятивну роль при емоційних
реакціях.
Усі емоції - радість, любов, тривога, страх, сум, сором тощо - завжди
виникають під впливом дії на нервову систему людини зовнішніх і
внутрішніх подразнень. Під час виникнення емоцій нервове збудження
поширюється на вегетативні центри і викликає зміни в життєдіяльності
організму. Емоції з їхніми реакціями у вигляді змін у діяльності внутрішніх

26