Page 12 - 4271
P. 12

позначених на карті місцях на висоті 1,5-2 м (висота шару повітря, яке вдихає
                           людина)  з  10-15-разовою  повторюваністю  по  100-150  шт.,  використовуючи
                           секатор.  Одночасно  відбирають  листя  з  чистої  зони  (контроль).  Листя
                           складають  у  пакети  з  кальки  і  переносять  у  лабораторію,  уникаючи
                           струшування пилу. У лабораторних умовах зважують шматочок вологої вати,
                           загорнутий  у  кальку  (т 1)  на  аналітичних  терезах  з  точністю  до  ±  0,0002  г.
                           Листя  ретельно  витирають  шматочком  вати  з  обох  боків,  розгортаючи  її
                           пінцетом, і зважують разом з ватою повторно (т 2). Масу пилу т обчислюють
                           як  різницю  між  двома  зважуваннями  (т  =  т 2-—  т {).  Площу  листка  S  (2.1)
                           обчислюють,  вимірявши  листкові  пластинки  уздовж  (А)  і  впоперек  (В)  та
                           помноживши результат на коефіцієнт к:
                                                                                      S = А ▪ В ▪ к.                                      (2.1)
                                Коефіцієнт к коливається для різних видів дерев від 0,6 до 0,66.

                                2.5 Обробка результатів і висновки

                                Після обробки результатів кількість пилу обчислюють за формулою 2.2,
                           дані заносять у таблицю 2.1:
                                                                      2
                                                                                М = т / S,  мг/см .                                     (2.2)
                                Таблиця 2.1 – Отримані результати
                            Місце збирання зразка   Площа листків, см 2    Кількість пилу
                                                                       мг/см 2   % від контролю

                                     1                    2               3           4
                                Побудова карти забруднення пилом певної території. Дані щодо
                           запиленості листя на різних ділянках території (у відсотках від контролю) на-
                           носять на карту, подібні за забрудненістю ділянки з'єднують ізолініями і
                           зафарбовують різними кольорами: червоним — зону найбільшого
                           забруднення, оранжевим — меншого,  жовтим — слабкого, зеленим — чисту
                           зону. Студенти аналізують отримані результати і доходять висновків про
                           рівень забруднення пилом певних територій.

                                2.6 Контрольні запитання:

                                1 Що таке атмосферний пил ?
                                2 Які шляхи походження атмосферного пилу ?
                                3 Що таке домашній пил ?
                                4 Як впливає пил на здоров'я людини ?
                                5 Як впливає пил на клімат ?
                                                              11
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17