Page 7 - 4271

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
Визначення екологічного стану повітря

Мета: ознайомитись з основними проявами шкідливого впливу пилу на
здоров’я людини.
Завдання: навчитися визначати відносну запиленість повітря,
концентрацію та якісний склад пилу.
Кількість годин: 4

1.1 Основні теоретичні положення

Склад повітря та його кількість — один із найважливіших, життєво
необхідних екологічних чинників, від яких залежать колообіги хімічних
елементів, життєдіяльність живих організмів, функціонування всієї біосфери.
Забруднення атмосферного повітря, особливо в приземному шарі,
аерозолями та газоподібними сполуками негативно впливає на здоров'я людей,
рослинний і тваринний світ. Контроль за станом атмосфери здійснюють
контактними і дистанційними методами.
За контактних методів аналізу проби повітря відбирають переважно
аспіраційним методом, пропускаючи повітря крізь поглинальну систему.
Поглиначі, які при цьому використовують, можна розподілити на три групи:
• рідкі поглиначі (фізична або хімічна абсорбція) — розчини кислот,
основ, солей: аміак поглинають розчином сульфатної кислоти, оксиди
сульфуру — лугом; отримані розчини можна аналізувати, здійснивши
попереднє концентрування, видалення домішок (у разі потреби); їх
використовують для поглинання парогазуватих речовин;
• тверді поглиначі — гідрофільні неорганічні матеріали (силікагель та
молекулярні сита), гідрофобні (активоване вугілля), синтетичні макропористі
органічні матеріали; вони поглинають гази, паруваті речовини, рідкі аерозолі;
для вилучення їх із пор твердого сорбента здійснюють термодесорбцію (через
нагріту трубку пропускають гелій, азот, аргон) або екстракцію гексаном,
бензолом, етанолом тощо;
• фільтрувальні матеріали використовують для вловлювання твердих
аерозолів, після аспірації їх розчиняють у розчинах кислот чи лугів і отримані
розчини аналізують. У практиці використовують механічні, теплові, магнітні,
електричні, оптичні, хроматографічні, мас-спектральні газоаналізатори.
Для спостереження за станом повітря в містах із населенням до 1 млн
жителів встановлюють 2-5 стаціонарних постів, із населенням понад 1 млн —
більше за 10: у центрі міста, в зоні відпочинку, поблизу пожвавлених
автомагістралей, ТЕС, промислових підприємств.
6