Page 244 - 4262

У результаті моделювання та аналізу отриманих
результатів були зроблені основні важливі висновки:
1. Аномалія Західних Карпат приурочена до зони
зчленування Флішевих Карпат і Внутрішніх покровів, які
включають Пенинську та Мармарошську зони.
2. Аномалія Південних Карпат приурочена до зони
зчленування Внутрішніх покровів (що розділяють Панонію і
Трансильванію), та Південних Карпат, а не до
Передкарпатського прогину.
3. Аномалія західної частини УЩ и ВПП
(Чернівецько-Коростенська) гальванічно пов´язана з
Флішевою зоною Східних Карпат і Мармароським поясом.
4. Західні відгалуження аномалії розміщені в зоні
глибинного Подільського розлому і зчленування південно-
західної окраїни Східноєвропейської платформи зі Скіфською
плитою.
5. Окремим провідним об´єктом представлено
зчленування Скіфської, Мізійської плит і Добруджи.
Відмінною особливістю є те, що висока
електропровідність у середині земної кори не поширюється на
Східні Альпи і Динаріди. Іншими словами, не вся область,
занята інтенсивним епігеосинклінальним орогенним режимом,
супроводжується аномально високими значеннями
електропровідності на корових глибинах.
Просторовий розподіл аномальних тіл для періоду 1800
с (рис. 6.14) вказує на те, що аномалія Західних Карпат
відповідає аномальному об´єкту, що отриманий для періоду
150 с і просторово корелює тільки з Пенінським поясом.
Суттєва відмінність спостерігається в Південних і Східних
Карпатах. Тут аномальна область високої провідності
відповідає тільки Передкарпатському прогину і не
поєднується гальванічно з аномаліями Західних Карпат і
Чернівецько-Коростенською.
Розподіл електричних параметрів у земній корі та
верхній мантії західної частини України дуже складний і є
безумовно тривимірною геоелектричною структурою. Модель
електропровідності в корі не завжди відповідає поверхневим
геологічним і тектонічним структурам. Наприклад,
Пеннінський і Мармароський пояси, а також Флішеві Карпати
не є безперервна зона підвищеної електропровідності. А

244