Page 249 - 4262

породах до деякого ступеня можна пояснити його
викристалізацією з мінералізованих флюїдів в проникних
областях. Хоча найбільш ймовірно, що наявністю графіту
(залишок вуглецевміщуючої речовини осадового походження)
визначається існування сколів і розломів, тому що графіт
може слугувати мастильним матеріалом у площинах сколів.
Зв΄язність фази домішків (механічної або хімічної) є
функція поверхневих вздовж зерен енергій обох фаз –
домішкової та основної. Цей параметр суттєво відрізняється
для флюїдів і графітових плівок.
Одним з прикладів можливого механізму
електропровідності, що пов´язаний з наявністю в земній корі
добре провідних флюїдів, є процес десерпентинізації. За
лабораторними даними, найбільш імовірними породами
деяких зон високої провідності земної кори залежно від
глибини та термобаричних умов можуть бути щільні
пісковики з залізним цементом (150 - 350 0 С),
графітовміщуючі утворення - гнейси, сланці, скарни
0
(100 - 400 С), серпентинизований комплекс ультраосновних
0
порід (до 600 - 700 С) та породи, в яких наявні залізисті
0
карбонати або продукти їх перетворень (200 - 700 С).
У зонах метаморфізму (перехід від амфиболітової до
гранулітової структури під впливом високих температур)
виникають гідротермальні мінералізовані розчини, які можуть
слугувати джерелами аномально високих значень питомої
електричної провідності. Наявність води в глибинних
частинах кори може бути пов΄язана з процесами окислення
водню та вуглеводнів, що виділяються при дегазації мантії.
Приблизно з тими ж термобаричними умовами можливе
часткове плавлення порід середньої частини кори.
Питомий опір гранітних розплавів залежно від
термобаричних умов у присутності води може змінюватися
від 0,5 до 3 Омм. Безпосередні виміри  в андезитовому
0
лавовому потоці при температурі менше 900 С дали значення
1-15 Омм. Опір базальтових розплавів - близько 1 Ом м.
Але цей процес перетворення речовини середньої
частини кори дуже складний і залежно від мінералізації води,
що оточує зону плавлення, можна очікувати дещо нижчі
значення опору провідного об΄єкту.

249