Page 240 - 4262
P. 240

примикаючими  передовими  та  внутрішніми  міоценовими
           прогинами  і  депресіями  (Панонська,  Трансильванська),
           Пенинський  пояс  і  Вигорлат-Гутинське  вулканічне  пасмо
           неогенового  магматизму,  доальпійськи  епіорогенні  зони
           (Скіфська, Мізійська та Добруджа).
                  Угорськими  геофізиками  експериментально  добре
           вивчена Трансданубська аномалія електропровідності в районі
           озера Балатон. Відмічено, що головні осі еліпсів поляризації
           телуричного поля  перпендикулярні  витягнутості  тектонічних
           структур  Панонського  басейну.  Вважалося,  що  джерелом
           цього експериментального казусу є або глибинний провідник,
           або  регіональна  анізотропія  електричних  властивостей
           (можливо,  чорних  сланців  на  глибині  4-6  км  з  питомим
           опором  біля  1  Ом·м).  Під  час  вивчення  північно-західної
           частини  Трансданубії  виявлені  внутрішні    структури,  які
           асоціюються  з  провідною  аномалією  в  кристалічній  корі,  а
           головні  провідні  зони  мають  північно-східний  –  південно-
           західний напрям. Ці особливості нібито відповідають пізньо-
           палеозойському тектонізму і метаморфізму. Усередині ці зони
           є і електропровідними дайками, і блоками високого опору.
                  Карпатська аномалія електропровідності під Високими
           Татрами розташовується на глибині 10-20 км. Вважається, що
           глибинна  аномалія  в  земній  корі  гальванічно  пов'язана  з
           провідними при поверхневими осадами. Показано також, що і
           в  Західних  Карпатах  астеносфера  різко  заглиблюється  в
           напрямку  від  неогенового  Панонського  басейну    до
           Східноєвропейської  платформи,  як  це  було  встановлено  в
           Українських Карпатах.
                  У  Західних  Карпатах  і  в  надрах  Богемського  масиву
           шар високої електричної питомої електропровідності виявився
           на  глибинах  18  -  25  км  і  20  -  40  км,  відповідно.  Також
           виявлено  шар  високої  питомої  електропровідності  у  верхах
           мантії  на  глибинах  80  -  120  км  в  області  Західних  Карпат,
           безперервний  шар  на  глибині  140  -  200  км,    відсутність
           aстеносферного  шару на Богемському масиві.
                  Аналіз    численних     глибинних     магнітотелуричних
           зондувань (близько 30 пунктів) за профілем через Українські
           Карпати  та  побудова  геоелектричної  моделі  стали  основою
           висновку,     що     глибина     залягання     шару     високої
           електропровідності,      відповідального       за     створення

                                           240
   235   236   237   238   239   240   241   242   243   244   245