Page 212 - 4262

Протягом довгого часу Кримський півострів вивчався
глибинними геоелектричними методами, до того ж є велика
кількість даних МТЗ, але у відносно вузькому діапазоні
періодів електромагнітних коливань. На основі цих робіт
встановлено існування відносно слабко провідної астеносфери
на глибині 100 км з сумарною електропровідністю до 80 См.
Була побудована двовимірна модель для даних МТЗ на
Тарханкутському півострові, ця модель уміщує два провідних
об’єкти з глибинами покрівлі 14 і 60 км. Сумарна поздовжня
провідність їх становить 6000 См.
Потім була побудована плівкова модель, яка включає
горизонтально залягаючу плівку довільної будови з
неоднорідним розподілом сумарної поздовжньої провідності
та глибиною залягання аномальних структур на фоні
горизонтально-шаруватого простору. Основний провідний
об’єкт розташований в акваторії Чорного моря на глибині 10
км з S = 5000 См, глибина залягання – 10 км. Від
Тарханкутського півострова до Новосельского підняття в
субширотному напрямку простягається аномалія завширшки
20 - 30 км з S=5000 См на глибині 5 км. Далі вона змінює
напрямок на північний захід.
У східній частині Криму виділяються зони провідності
на глибинах 2 та 5 км з сумарною повздовжньою провідністю
2500 та 5000 См відповідно. Ця зона географічно співпадає з
положенням грязьових вулканів Керченсько-Таманського
регіону, що можливо контролюється тектонічними
порушеннями, коренева система яких залягає на глибині 5-7-
км.
У Переддобруджинському прогині та Північній
Добруджі на глибинах 10-20 км та 40-80 км простягаються
області високої електропровідності з питомим електричним
опором 40-100 Омм на фоні 2000 та 5000 Омм.
Південна гілка Альпійсько-Гімалайського поясу
продовжується в Анатолії. У результаті довгоперіодних
магнітотелуричних досліджень виявилося, що верхня мантія
характеризується підвищеною електропровідністю, але в
земній корі виявлені тільки локальні аномалії, що не поєднані
в єдину витягнуту структуру вздовж всієї області стикування
Аравійської та Євразійської плит.

212