Page 17 - 4242

зернистого аркозового пісковика і дрібнозернистого вапняка у
2–2,5 рази більша міцності грубозернистих різновидностей
цих порід.
Міцність анізотропних гірських порід залежить від на-
прямку дії сили. Міцність при стискуванні порід перпендику-
лярно шаруватості або сланцюватості, як правило, більша від
міцності вздовж шаруватості. Серед осадових порід найбіль-
шу міцність мають породи з кремнеземистим цементом. Міц-
ність породи залежить не тільки від міцності мінералів, але й
від міцності зв’язку на міжкристалічних границях, які розді-
ляють мінеральні зерна. За наявності глинистого цементу міц-
ність породи різко зменшується. Міцність однойменних гірсь-
ких порід збільшується із зменшенням пористості, оскільки
при цьому збільшується кількість контактів мінеральних час-
тинок і сили взаємозв’язку між ними. Наприклад, міцність на
стискування вапняків при збільшенні об’ємної маси з 1550 до
3
2700 кг/м , обумовленої зменшенням пористості, зростає з 5
до 180 МПа.
Глибина залягання і ступінь метаморфізації. Так,
міцність глин, що залягають біля денної поверхні землі, дорі-
внює 2–10 МПа, а міцність тих же глинистих порід, що заля-
гають на великих глибинах і які зазнали початкової стадії ме-
таморфізму під дією температури та високого тиску, може до-
сягати 50–100 МПа.
Пластова температура. З підвищенням температури
міцність глинистих порід збільшується внаслідок спікання або
метоморфізації. Зміцнення при підвищенні температури до
o
600–800 С спостерігається у щільних дрібнозернистих поро-
дах, що пояснюється зменшенням природної мікротріщинува-
тості і збільшенням контактної площі між мінеральними зер-
нами. При подальшому нагріванні міцність може зменшува-
тись, внаслідок посилення пластичних властивостей. Міцність
хемогенних порід із збільшенням температури зменшується, а
їх пластичні властивості посилюються.
Міцність гірських порід зменшується із збільшенням
вологості.

16