Page 8 - 4225
P. 8

Слово  congregatio  походить  від  лат.  congregatio  —  союз,
            поєднання;  в  католицизмі  —  організація  ченців,  що  не  має
            статусу  ордену.  У  свою чергу  наступний  Папа римський  Урбан
            VIII у 1633 році розширив її обов'язки і перетворив на підрозділ

            римської  католицької  церкви,  що  займався  саме  зв'язками  з
            громадськістю у сучасному розумінні цього терміну.
                  Однак  усвідомлено,  організовано  і  цілеспрямовано  вони

            стали  використовуватися  лише  в  XIX  столітті.  Вперше  саме
            поняття  «public  relations»  використав  президент  США  Томас
            Джефферсон,  коли  у  1807  році  він  у  першому  варіанті  свого
            «Сьомого звернення до Конгресу: про становище в країні» вписав

            його  замість  викресленого  ним  поняття  «стан  думки».  У  30-ті
            роки  ХІХ  століття  термін  «public  relations»  використовували  як
            синонім  словосполучення  «relations  for  the  general  good»

            («відносини  для  загального  блага»).  На  той  час  припадає
            зародження  у  США  нової  професії  –  прес-агентів,  обов’язком
            яких  була  організація  роботи  з  пресою.  Першим  ПР-фахівцем

            вважають  (з  1896  р.)  співробітника  газети  «Вашингтон  Стар»
            Вільяма  Прайса.  У  1902  р.  в  адміністрації  президента  США
            Теодора Рузвельта (1858-1919) було створено прес-службу.

                  Діяльність  з  ПР  спрямовувалася  не  не  лише  в  політичну  і
            державну  сфери.  Наприклад  П.  Барнаум,  керуючи  пересувним
            цирком  у  середині  ХІХ  століття,  різними  способами  в  т.ч.    і
            обманом,  заохочував  публіку  відвідувати  його  вистави,  що

            забезпечувало йому економічний зиск.
                  Широкого розвитку ПР-діяльність в США набула на початку
            ХХ  століття,  коли  в  країні  гостро  критикували  відомого

            підприємця,  президента  корпорації  «Стандарт  ойл»  Джона-
            Дейвісона  Рокфеллера  (1839-1937)  за  ігнорування  суспільних
            інтересів і утиск працівників. Спершу він не реагував на критику,
            і  в  пресі  домінувала  думка,  що  Рокфеллер  і  його  компанії  свої

            інтереси ставлять вище турботи про добробут людей. Однак після
            ряду  страйків  і  сутичок  з  робітниками  Рокфеллер  вирішив,  що
            йому  потрібні  фахівці  для  налагодження  контактів  із

            громадськістю  та  створення  позитивного  іміджу  компанії.  З
            часом  добре  продумана  робота  дала  свої  результати,
            конфронтація дещо ослабла, а у 1918 р., у корпорації Рокфеллерів

            було  створено  відділ  суспільних  відносин,  завдання  якого




                                                         8
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13